Короткая характеристика жилина и костылина я в 5б
Ответы
Жилин :
уверенный
трудолюбивый
сильный
худой
добрый
смелый
верный
Костылин :
не надёжный
ленивый
сильный
толстый
трусливый
ничего не думает
уверенный
трудолюбивый
сильный
худой
добрый
смелый
верный
Костылин :
не надёжный
ленивый
сильный
толстый
трусливый
ничего не думает
Навчання.
I розділ
У Тухольщині.
Весна 1241 року.
Тухольський боярин Тугар Вовк.
Лови на грубого звіра.
Тугарова донька Мирослава.
День ловів на ведмедів.
Молодий провідник Максим Беркут.
Поява ведмедя.
Повержений звір.
Другий величезний ведмідь.
Смерть боярина.
Нещаслива перемога над другим ведмедем.
Напад ведмедиці на Мирославу.
Порятунок дівчини Максимом Беркутом.
II розділ
Стародавнє село Тухля.
Ловецьке товариство під проводом Максима Беркута.
Нехіть Тугара Вовка до тухольської громадської ради.
Легенда про кам’яного тухольського Сторожа.
Прохання руки Мирослави у її батька.
Згода дівчини.
III розділ
Місце копних зборів тухольців.
Захар Беркут — найстарший у зборі.
Історія життя Захара.
Взаємовідносини Тугара Вовка з тухольською громадськістю.
Нездійсненне через вбивство свідчення Митька Вояка проти Тугара Вовка.
Невтішні вістки від післанців сторонських громад.
IV розділ
Страшенна монгольська орда зі степової Азії.
Розмова Мирослави з батьком.
Поява на горизонті монгольських загарбників.
Приєднання Тугара Вовка з донькою до монгольського табору.
Готовність боярина-зрадника осадити вхід до Тухлі.
V розділ
Максим перед будинком Тугара Вовка.
Перехід боярських дружинників на сторону Максима Беркута.
Напад монгольського війська на чолі з Тугарем Вовком.
Кривавий бій.
Максим у полоні Тугара Вовка.
VI розділ
Дивний сон Захара Беркута.
Бажання громади помститися ворогові.
Поява серед громади доньки Тугара Вовка.
Максимів план перемоги над ворогом вустами Мирослави.
Падіння на голови монголів каміння.
Тухля у вогні.
Спроба Тугара Вовка обміняти Максима на вільний прохід монголів через гори.
VII розділ
Дивний стук сокир у лісі.
Захар Беркут — один з останніх прихильників старої віри.
Розмова Тугара Вовка зі старцями про обмін Максима.
Відмова Захара Беркута від обміну.
Обвалення каменя-Сторожа.
VIII розділ
Несподівана пропозиція Максима вивести монголів з пастки.
Пошук виходу в городі Захара Беркута.
Нестримний потік води.
Наказ монголам збирати каміння на купи.
Масова загибель ворога у воді.
IX розділ
Повна поразка монголів.
Остання безуспішна спроба Тугара Вовка обмінятися на Максима.
Передсмертне благословення Захаром Беркутом Максима та Мирослави.
Остання промова старого до громадянина
I розділ
У Тухольщині.
Весна 1241 року.
Тухольський боярин Тугар Вовк.
Лови на грубого звіра.
Тугарова донька Мирослава.
День ловів на ведмедів.
Молодий провідник Максим Беркут.
Поява ведмедя.
Повержений звір.
Другий величезний ведмідь.
Смерть боярина.
Нещаслива перемога над другим ведмедем.
Напад ведмедиці на Мирославу.
Порятунок дівчини Максимом Беркутом.
II розділ
Стародавнє село Тухля.
Ловецьке товариство під проводом Максима Беркута.
Нехіть Тугара Вовка до тухольської громадської ради.
Легенда про кам’яного тухольського Сторожа.
Прохання руки Мирослави у її батька.
Згода дівчини.
III розділ
Місце копних зборів тухольців.
Захар Беркут — найстарший у зборі.
Історія життя Захара.
Взаємовідносини Тугара Вовка з тухольською громадськістю.
Нездійсненне через вбивство свідчення Митька Вояка проти Тугара Вовка.
Невтішні вістки від післанців сторонських громад.
IV розділ
Страшенна монгольська орда зі степової Азії.
Розмова Мирослави з батьком.
Поява на горизонті монгольських загарбників.
Приєднання Тугара Вовка з донькою до монгольського табору.
Готовність боярина-зрадника осадити вхід до Тухлі.
V розділ
Максим перед будинком Тугара Вовка.
Перехід боярських дружинників на сторону Максима Беркута.
Напад монгольського війська на чолі з Тугарем Вовком.
Кривавий бій.
Максим у полоні Тугара Вовка.
VI розділ
Дивний сон Захара Беркута.
Бажання громади помститися ворогові.
Поява серед громади доньки Тугара Вовка.
Максимів план перемоги над ворогом вустами Мирослави.
Падіння на голови монголів каміння.
Тухля у вогні.
Спроба Тугара Вовка обміняти Максима на вільний прохід монголів через гори.
VII розділ
Дивний стук сокир у лісі.
Захар Беркут — один з останніх прихильників старої віри.
Розмова Тугара Вовка зі старцями про обмін Максима.
Відмова Захара Беркута від обміну.
Обвалення каменя-Сторожа.
VIII розділ
Несподівана пропозиція Максима вивести монголів з пастки.
Пошук виходу в городі Захара Беркута.
Нестримний потік води.
Наказ монголам збирати каміння на купи.
Масова загибель ворога у воді.
IX розділ
Повна поразка монголів.
Остання безуспішна спроба Тугара Вовка обмінятися на Максима.
Передсмертне благословення Захаром Беркутом Максима та Мирослави.
Остання промова старого до громадянина
Навчання.
I розділ
У Тухольщині.
Весна 1241 року.
Тухольський боярин Тугар Вовк.
Лови на грубого звіра.
Тугарова донька Мирослава.
День ловів на ведмедів.
Молодий провідник Максим Беркут.
Поява ведмедя.
Повержений звір.
Другий величезний ведмідь.
Смерть боярина.
Нещаслива перемога над другим ведмедем.
Напад ведмедиці на Мирославу.
Порятунок дівчини Максимом Беркутом.
II розділ
Стародавнє село Тухля.
Ловецьке товариство під проводом Максима Беркута.
Нехіть Тугара Вовка до тухольської громадської ради.
Легенда про кам’яного тухольського Сторожа.
Прохання руки Мирослави у її батька.
Згода дівчини.
III розділ
Місце копних зборів тухольців.
Захар Беркут — найстарший у зборі.
Історія життя Захара.
Взаємовідносини Тугара Вовка з тухольською громадськістю.
Нездійсненне через вбивство свідчення Митька Вояка проти Тугара Вовка.
Невтішні вістки від післанців сторонських громад.
IV розділ
Страшенна монгольська орда зі степової Азії.
Розмова Мирослави з батьком.
Поява на горизонті монгольських загарбників.
Приєднання Тугара Вовка з донькою до монгольського табору.
Готовність боярина-зрадника осадити вхід до Тухлі.
V розділ
Максим перед будинком Тугара Вовка.
Перехід боярських дружинників на сторону Максима Беркута.
Напад монгольського війська на чолі з Тугарем Вовком.
Кривавий бій.
Максим у полоні Тугара Вовка.
VI розділ
Дивний сон Захара Беркута.
Бажання громади помститися ворогові.
Поява серед громади доньки Тугара Вовка.
Максимів план перемоги над ворогом вустами Мирослави.
Падіння на голови монголів каміння.
Тухля у вогні.
Спроба Тугара Вовка обміняти Максима на вільний прохід монголів через гори.
VII розділ
Дивний стук сокир у лісі.
Захар Беркут — один з останніх прихильників старої віри.
Розмова Тугара Вовка зі старцями про обмін Максима.
Відмова Захара Беркута від обміну.
Обвалення каменя-Сторожа.
VIII розділ
Несподівана пропозиція Максима вивести монголів з пастки.
Пошук виходу в городі Захара Беркута.
Нестримний потік води.
Наказ монголам збирати каміння на купи.
Масова загибель ворога у воді.
IX розділ
Повна поразка монголів.
Остання безуспішна спроба Тугара Вовка обмінятися на Максима.
Передсмертне благословення Захаром Беркутом Максима та Мирослави.
Остання промова старого до громадянина
I розділ
У Тухольщині.
Весна 1241 року.
Тухольський боярин Тугар Вовк.
Лови на грубого звіра.
Тугарова донька Мирослава.
День ловів на ведмедів.
Молодий провідник Максим Беркут.
Поява ведмедя.
Повержений звір.
Другий величезний ведмідь.
Смерть боярина.
Нещаслива перемога над другим ведмедем.
Напад ведмедиці на Мирославу.
Порятунок дівчини Максимом Беркутом.
II розділ
Стародавнє село Тухля.
Ловецьке товариство під проводом Максима Беркута.
Нехіть Тугара Вовка до тухольської громадської ради.
Легенда про кам’яного тухольського Сторожа.
Прохання руки Мирослави у її батька.
Згода дівчини.
III розділ
Місце копних зборів тухольців.
Захар Беркут — найстарший у зборі.
Історія життя Захара.
Взаємовідносини Тугара Вовка з тухольською громадськістю.
Нездійсненне через вбивство свідчення Митька Вояка проти Тугара Вовка.
Невтішні вістки від післанців сторонських громад.
IV розділ
Страшенна монгольська орда зі степової Азії.
Розмова Мирослави з батьком.
Поява на горизонті монгольських загарбників.
Приєднання Тугара Вовка з донькою до монгольського табору.
Готовність боярина-зрадника осадити вхід до Тухлі.
V розділ
Максим перед будинком Тугара Вовка.
Перехід боярських дружинників на сторону Максима Беркута.
Напад монгольського війська на чолі з Тугарем Вовком.
Кривавий бій.
Максим у полоні Тугара Вовка.
VI розділ
Дивний сон Захара Беркута.
Бажання громади помститися ворогові.
Поява серед громади доньки Тугара Вовка.
Максимів план перемоги над ворогом вустами Мирослави.
Падіння на голови монголів каміння.
Тухля у вогні.
Спроба Тугара Вовка обміняти Максима на вільний прохід монголів через гори.
VII розділ
Дивний стук сокир у лісі.
Захар Беркут — один з останніх прихильників старої віри.
Розмова Тугара Вовка зі старцями про обмін Максима.
Відмова Захара Беркута від обміну.
Обвалення каменя-Сторожа.
VIII розділ
Несподівана пропозиція Максима вивести монголів з пастки.
Пошук виходу в городі Захара Беркута.
Нестримний потік води.
Наказ монголам збирати каміння на купи.
Масова загибель ворога у воді.
IX розділ
Повна поразка монголів.
Остання безуспішна спроба Тугара Вовка обмінятися на Максима.
Передсмертне благословення Захаром Беркутом Максима та Мирослави.
Остання промова старого до громадянина
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Жилин думает о матери, жалеет ее, не хочет, чтобы она платила за него выкуп. Жилина заставляли писать письмо домой с выкупить его за 3000 рублей, он выпросил, чтобы его выкупили за 500 рублей, но сам даже адрес написал другой. Надеялся сбежать. Костылин сразу же написал, чтобы его выкупили за 5000 рублей и все ждал, когда пришлют выкуп.
В плену Жилин делал игрушки, ремонтировал вещи, его уважали татары. Костылин бездельничал и ждал выкуп.
Во время первого побега Жилин не унывал, терпел боль в колодках и усталость. Костылин упал духом, не смог терпеть боль, стонал и решил вернуться.
Жилин очень хотел выйти на свободу, ждал случая, чтобы освободиться. Во время второго побега он применил все усилия, чтобы выбраться, и сбежал. Костылин не побежал, он не надеялся на себя, что вытерпит боль в ногах, заключенных в колодки.
По мнению Л. Н. Толстого: «Сам человек определяет свою судьбу». Например, Жилин не хотел жить в плену, он хотел быть свободным и поэтому он сбежал. Костылин - слабый человек, ждал когда его выкупят и поэтому остался в плену. Л. Н. Толстой не случайно придумал для своих главных героев такие фамилии. Жилин - потому что он сумел прижиться в чужой для него жизни. Костылин - словно на костылях, слабый и не на тяжелые испытания. Автор хотел, чтобы Костылин вызывал у читателей не презрение, а жалость и сочувствие. Л. Н. Толстой показывает, что люди бывают разными и могут даже не любить друг друга. Но у них есть возможность взаимопонимания, а для этого надо приложить усилия.