Написать сочинение: "чтобы людям было уютно со мной"

Всегда приятно,когда людям уютно находиться с другими людьми.Важно присутствие теплоты души, заботы,внимания и сердечности. Я всегда стараюсь делать все возможное, чтобы находящиеся рядом со мной близкие люди,ощущали мою любовь к  ним, понимание и доброе сердце. Приятно, когда в доме уют и на сердце -спокойствие и нежность. Есть люди,похожие на лучики солнца, они сами всегда "светятся " и другим дарят этот радостный свет. я хочу научиться ладить с людьми любого возраста, говорить добродушно, не обижаться на пустяки и надеяться всегда на лучшее. Это очень важно,когда тебя люди ждут, стремятся с тобой встретится, поговорить, чувствуют необходимость в дружеских объятьях и душевных разговорах. Чудесно,когда ты любим в разных кругах общества, и среди молодых, и среди пожилых. Но для этого нужно прикладывать массу усилий и труда, перебороть в себе все плохое, злое, мрачное. Видеть в других только положительные стороны и не замечать их промахи и ошибки. Наверное только тогда, со мной станет всем очень уютно быть.

Пушкин"Дубровский"
я в восторге от этого произведения! оно мне понравилось всем. там есть и чистая любовь Маши и Дубровского, который готов ради неё на отчаянные поступки. Благородный разбойник, молодой человек, отважный герой, мститель за отца разумеется не оставит девичье сердце равнодушным! как приятно читать о том, как творится справедливость... больше всего Сеня тронуло , что из-за любви Дубровский отказался от жестокой мести... конечно, жаль, что он не успел помешать свадьбе, и любимая вышла за другого...
этот роман навсегда останется в моём сердце...

Твір на тему «спогади про дитинство» коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші «проблеми». деякі вчинки того часу зараз дивними. пам'ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину «дарами корівки», як вона їх називала. починала бабуля перераховувати всі вигоди від них: корисно, смачно, ситно. а мені не хотілося цю смакоту поїдати. кожен ранок проходив за одним тим самим сценарієм: «з'їж це за маму, з'їж це за тата». а зараз що? жоден мій день не проходить без йогурту. все змінюється. важливе місце в моєму дитинстві займало будівництво куренів, будиночків, замків. варто було кому-небудь викинути на місцеве звалище коробку від холодильника, як тут же починалися азартні пошуки старих ковдр та подушок, щоб побудувати будиночок. а потім довгі вмовляння, прохання до батьків дозволити залишитися в цій «монументальній будові» на ніч. мені тоді було незрозуміло, чому батьки не дозволяли спати в наших куренях з гілок або будиночках з коробок? ще неясно було, навіщо в будинку кіт, якщо гратися з ним не можна? мене постійно лаяли за одягання кота у футболки, прив'язування до нього сторонніх предметів (банки, банти, машинки). пам'ятаю, у мами була істерика, коли я влітку катала улюбленця на санках: сусіди ще довго згадували неприємний звук тертя залізних санок на розпеченому літньому асфальті. після цього кота віддали моєму дядькові, щоб тваринка більше не піддавалася моїм «тортурам». так, дитинство закінчилося, залишилися приємні спогади про мої нісенітниці та про друзів з дитячого садочку. воно було прекрасне, але все добре коли-небудь закінчується.