Словесный портрет эмиля из лённеберги

Эмиль из Лённеберги-так все звали одного мальчишку,который жил в деревне Лённеберга.Был он ужасно упрям.Хотя на первый взгляд он казался милым и послушным мальчиком.Ясные голубые глаза,круглая мордашка,румяные щёчки и копна спутанных волос цвета спелой ржи.Ангелок,да и только!

Эмиль был маленький сорыанец и упрямец, вовсе не такой славный, как ты. Хотя на вид неплохой парнишка-что правда, то правда. И то пока не начнет кричать. Глаза у него были круглые и голубые. Лицо тоже круглое и розовое, волосы светлые и вьющиеся.

Як знайти спільну мову з людиною
Людина - це індивід (індивідуальність). На світі немає людських копій. Тому й виникає різниця поглядів та інтересів. Все начебто нічого, але коли дві людини з різними поглядами повинні робити одне і теж чи перебувати довгий час разом, тут і починається саме веселе.
Відмінності мимоволі дають про себе знати і не завжди в гарній формі. Так як же тоді знайти спільну мову з людьми? Насправді все не так складно, як здається на перший погляд. Головне - хоч невелике обопільне бажання зрозуміти один одного.
Як ви думайте, чи є плюс в різниці поглядів. Є й дуже великий - можливість перейняти один в одного те, чого ви ще не знаєте. Ви можете розповісти те, що для вас цікаво, а інша людина те, чим він цікавиться. Найголовніше хоча б невелике бажання зрозуміти один одного.
Намагайтеся бути трохи поблажливішим, іноді пожартувати. Чим ви будете простіше ставитися до людини, тим він буде простіше ставитися до вас.
Постарайтеся зрозуміти людину, з якою вам важко знайти спільну мову. Можливо, він зовсім інший, ніж здається на перший погляд. Просто варто обговорити з людиною те, що вам доведеться разом щось робити і все одно необхідно знайти спільну мову.
Не варто боятися зайвий раз щось обговорити і сказати, що саме вам не подобається одне в одному. Так буде простіше і легше вам обом.
Всі люди різні, але це зовсім не означає, що всі погані. Просто спробуйте побачити в людині особистість, його добрі сторони.

РОман Лермонтова Герой нашего времени есть герой того времени это Печорин.Он другой не похожий на  общество того времени .У героя Печорина конфликт с обществом.Он типичный представител своего времени.Он бросает женщин как перчатки ему напросто всё быстро надоедает.Но он в душе плачет даже когда Печорин смеётся его глаза видется груст.Это есть трагизм героя который приведёт его к смертий.Мне  искренний жаль его потаму что он немного напоминает меня тоже трагичный но в то же время очень итереснный герой.