Напишите сочинение на тему-"у войны не детское лицо! "

Этих дней не смолкнет слава! С каждым годом мы все дальше и дальше уходим от военной поры. Но время не имеет власти над тем, что люди пережили в войну. Это было очень трудное время. Советский солдат умел смело смотреть в глаза смертельной опасности. Его волей, его кровью до¬быта победа над сильным врагом. Нет границ величию его подвига во имя Родины, как нет границ величию трудового подвига советского народа."Все для фронта, все для победы! " - этот лозунг стал глав¬ным с первых дней войны для людей, заменивших рабочих, ушедших на фронт. Женщины и подростки стали главной си¬лой на трудовом фронте. Мои земляки - волжане сделали много для победы над фаши¬стской Германией. С запада страны в Куйбышев было эвакуировано много военных заводов. Куйбышев стал важным индустриальным центром. Я читал много рас¬сказов о том, как мальчишки военнойпоры простаивали за станками по двенадцать - четырнадцать часов для того чтобы их отцы и братья скорее вернулись с фронта. По фронтовому трудилась молодежь и на селе. Ведь для фронто¬виков и для рабочих нужен был хлеб. Школьники взрослым растить и убирать урожай. Они пропалывали посевы, косили сено, убирали овощи.В области стали создаваться женские тракторные бригады. Моя бабушка, Тимрязанская Мария Ивановна, работала в женской тракторной бригаде Галины Лазаревой. Это была первая женская тракторная бригада, созданная в Ставропольском районе во время войны. Бабушка закончила школу механизаторов, работала штурвальным на комбайне, а потом трактористкой на "Универсале".Работать нужно было от темна до темна. В осенне-зимнюю пору нужно было заниматься ремонтом техники. Помещения были холод¬ными. Бабушка рассказывала, что даже ноги примерзали к сапогам. Но нужно было работать, ведь на фронте гибли люди. К сожалению, ба¬бушка рано ушла из жизни, а я так мало слышал ее рассказов. Уже десятилетия отделяют нас от суровых дней войны.

     
      Міфами називаються давні оповіді про створення світу, походження людини, про діяння богів та героїв. Вони були складені ще за часів, коли людина не могла пояснити виникнення світу, появу людини на Землі, явища природи через брак знань.
      Одним із найпопулярніших міфів Давньої Греції і сьогодні залишається міф про могутнього напівбога Геракла, найбільш шанованого греками героя. Про нього створено цілий цикл міфів, у яких описано його життя: від чудесного народження до самої смерті. Народився Геракл у сім'ї смертних людей Алкмени та Амфітріона, онука славного Персея. Але батьком його був сам верховний бог Зевс. Він хотів, щоб його син володарював над усім своїм родом. Та ревнива Зевсова дружина Гера зробила так, щоб влада дісталася іншому представнику цього роду - Еврісфею. Тоді Зевс укладає з Герою угоду: Геракл буде під владою Еврісфея, доки за його наказом не здійснить дванадцять великих подвигів. Після цього він стане вільним та безсмертним. Так могутній герой дістав своє ім'я - Геракл - той, хто звершує подвиги через утиски Гери.
      Мені дуже подобається цей міфічний герой. Він хоробрий, сильний, сміливо йде до своєї мети, незважаючи на перешкоди. Особливо мені сподобалась оповідь про шостий подвиг Геракла "Стайні царя Авгія".
але це про міф

Мій улюблений герой роману В. Скотта «Айвенго»
Відомий твір В. Скотта «Айвенго» не може залишити байдужим жодну людину. Мені найбільше запам’ятався головний герой. Айвенго – справжній середньовічний лицар, який володіє чистотою помислів, добрим серцем, вірністю друзям та Вітчизні.
Перед очима читачів постають образи відважних героїв, серед яких виділяється молодий хлопець. Айвенго покохав Ровену, вихованку свого батька. Дівчині теж подобається хоробрий воїн. Незважаючи на примхи долі, сварку з татом, герою вдається досягти багато подвигів. Знайомство з Айвенго починається доволі незвично. В. Скотт зображує свого персонажа прочанином, який шукає притулку на ніч. Батькові хлопця і коханій навіть на думку не спало, що перед ними рідна людина. Айвенго має добре милосердне серце. Він жаліє єврея, попереджає бідолаху про можливість нападу, тим самим рятуючи його життя. В середні віки така поведінка швидше викликала подив, ніж розуміння і повагу.
Герой випереджає свій час на багато років вперед. Лицар дотримується кодексу честі, вважає, що кожна людина має право на гідне відношення.. На полі бою немає рівних хороброму воїну. Слава про шляхетні вчинки лине попереду свого власника. На лицарському турнірі Айвенго постає перед читачами в образі гарного сильного борця за справедливість. Викарбуваний на панцирі девіз «Лицар без спадщини» притягує до себе увагу глядачів. Досконале володіння бойовими прийомами, чудова грація та юнацький запал приводять до перемоги.
Хотілося, щоби в сучасному житті частіше зустрічалися люди, схожі на Айвенго. В серці читачів він назавжди залишиться як воїн з великої літери, справжній чоловік, галантний кавалер, чесний і справедливий лицар. Повага до простих людей, взаємодо щирість. Це якості, які характеризують мого улюбленого героя.