Как назвать царя в собственной сказке?

ЦарьИлья Милосердный

Пусть будет царь Гвидон

Відповідь:

Напившись в гостях у Гордія Кулаківського і майже нічого вже не розуміючи  і не пам"ятаючи, підписав  документ, який навіть не читав. А на ранок стало відомо, що він підписав договір купівлі-продажу, за умовами якого він продав "маєтності" дворян Гордію Кулаківському. Грошей у Міщенкао звичайно ніяких не було і втік з міста, рятуючись від гніву обдурених людей. Гордій же тим часом запропонував кожному із дворян викупити свою частку.

Пояснення:

цитата: – Маєтності дворян Жуковських, Пашковських, Їжакевичів, Дульських і Старосвітських, а також їхнього предводителя Міщенка з його великодушної згоди сукупно з хатами, худобою, десятинами поля, а також шляхетськими званнями вважати однині проданими панові Гордієві Кулаківському за вищевказаною ціною. Понеже всі гроші сплачено в акурат Данилові Міщенкові, під чим він власноручно підписався, з усіма претензіями звертатися до нього…

– Кожному, хто схоче, дозволяю викупити свою частку! – заявив той. – Звертайтеся до мого економа…

Объяснение:

Было душно от жгучего света,

А взгляды его — как лучи.

Я только вздрогнула: этот

Может меня приручить.

Наклонился — он что-то скажет…

От лица отхлынула кровь.

Пусть камнем надгробным ляжет

На жизни моей любовь.

2

Не любишь, не хочешь смотреть?

О, как ты красив, проклятый!

И я не могу взлететь,

А с детства была крылатой.

Мне очи застит туман,

Сливаются вещи и лица,

И только красный тюльпан,

Тюльпан у тебя в петлице.

3

Как велит простая учтивость,

Подошел ко мне, улыбнулся,

Полуласково, полулениво

Поцелуем руки коснулся —

И загадочных, древних ликов

На меня поглядели очи…

Десять лет замираний и криков,

Все мои бессонные ночи

Я вложила в тихое слово

И сказала его напрасно.

Отошел ты, и стало снова

На душе и пусто и ясно.