Попробуй написать свой вариант пролога в прозе заменив все прилагательные в тексте на синонимы. ​

На початку п'єси ми бачимо Елізу звичайною дівчиною з бідних кварталів, яких у Лондоні — тисячі. Жалюгідна, замурзана, вона заробляє на життя тим, що продає квіти, причому спілкується з людьми такою жахливою мовою, що професор Хіггінс, почувши її, заявляє: "Жінка, яка видає такі жахливі звуки, взагалі не має права жити". Еліза, дізнавшись, що Хіггінс відомий професор-лінгвіст, приходить до нього додому з проханням, щоб він навчив її правильно говорити, бо з такою вимовою вона не може влаштуватися на роботу у квітковий магазин.

Професор Хіггінс на парі з полковником Пікерінгом береться за кілька місяців перетворити цю вуличну квіткарку на світську даму. Вартість експерименту береться оплатити Пікерінг. Еліза виявилася досить здібною ученицею: вона мала чудові лінгвістичні здібності, прекрасний слух, була старанною і уважною. І досить скоро опанувала не тільки правильну літературну вимову, а й познайомилася із великими надбаннями світової культури — літературою, музикою, живописом. Вона не тільки жадібно всмоктувала знання, які давав їй професор Хіггінс, манери світського обходження, які він їй прищеплював, а й займалася самовдосконаленням. Гарне навчання, відповідні умови дуже швидко зробили своє діло: Еліза на світському прийомі дійсно була визнана за герцогиню, зачарувавши всіх не тільки своєю красою, а й бездоганною літературною мовою та вишуканими манерами. Відбулися зміни не тільки у зовнішності дівчини, а й у її мові, душі, врешті докорінно змінилася її особистість. Із замурзаної та жалюгідної квіткарки Еліза перетворилася на освічену, культурну, інтелігентну людину з почуттям власної гідності, самоповаги. А в чомусь вона стала навіть вища за свого вчителя й наставника професора Хіггінса.

Объяснение:

не знаю или это не все ровно может чем-то

Відповідь:

Один з найзначніших представників літератури англійського бароко поет Джон Донн народився 1572 р. в Лондоні. Члени його сім’ї були католиками, тому не раз піддавалися переслідуванням з боку влади, яка визнала офіційною релігією протестантизм. Джон навчався в Оксфордському й Кембриджському університетах, але не отримав диплома, оскільки відмовився присягати на вірність англіканській церкві, як то належало здобувачеві наукового ступеня.

У 1596 р. юнак узяв участь у піратській експедиції «джентльменів-добровольців» проти іспанського порту Кадіс, а потім вирушив у славнозвісний «Острівний похід» на Азорські острови, що мав на меті перехопити іспанські кораблі зі скарбами, які поверталися з Америки. Відтак він зробив успішну політичну кар’єру й навіть двічі був обраним до парламенту. Як поет Донн уславився, не надрукувавши жодного з написаних віршів. Публіка схвально сприйняла і його прозову книжку «Парадокси та проблеми», і спроби відродити такі класичні форми, як епіграма, любовна елегія, сатира й віршоване послання.