Испаравьте ошибки в моём сочинение. 7 класс. как-то раз, в один из жарких летних дней мне на глаза попалась книга л. н. толстого " детство", давно лежавшая у меня дома на полке. само слово-детство меня привлекало тем, что в нем звучало что-то близкое и теплое моему сердцу. обложка у этой книги коричневого цвета, глянцевая, с изображенным теплым, нежным, летним пейзажем. вблизи стояли деревья, чуть в далеке расстилалась тропа, по которой ехала карета с сидящим в ней юношей, одетым в черный фрак и держащим свою шляпу . рядом с ним находилась милая девушка, облаченная в шикарное, пышное, синее платье, на голове у нее был надет чепец с атласной ленточкой. взгляд ее устремлялся вдаль, на красоту природы - туда, где виднелась река, а на берегу, будто сказочные, стояли маленькие домики. в самом верху, красивыми золотыми буквами было указано название книги -"детство. отрочество", автор л. н толстой. форзац был украшен бело-синим орнаментом, а на титульном листе, в заглавии написано- "школьная библиотека", чуть ниже имя автора и название, далее художник- к. клементьева, в самом низу, мелкими буквами указали издательство: москва, " детская " и год издания-2011. бумага в книге была не лощенная, шрифт средний, приятный для глаз. иллюстрации черно - белые, маленькие, встречающиеся довольно часто, впечатляющие и интересные. наверное, это одна из тех книг, которая оставила неизгладимое впечатление, я читала ее в захлеб, с большим удовольствием, она словно открыла мне врата и показала роскошный 19 век- времена аристократии, высоких нравов и вежливого поведения в общении людей, чего, к моему большому сожалению, не хватает в наше время. после прочтения книги, с уверенностью хочется сказать, что я бы хотела жить в эти времена, наслаждаясь поэзией жизни.

Объяснение:

Во-первых, это проблема воспитания подрастающего поколения. Стоит начать с самого названия комедии, недорослем во времена Екатерины 2 называли юных дворян, которые не смогли закончить обучение, а по сему являлись необразованными или недоучками.  Таковым и являлся главный герой произведения шестнадцатилетний Митрофан. Его не волнуют проблемы собственного будущего, он не имеет перед собой цели, а потому не видит смысла в учении.

Во-вторых, это проблема крепостного права.  Еще в начале произведения мы видим, как госпожа Простакова обходится со своими крепостными, не жалея сил и времени для их наказания. Автор прекрасно описывает произвол, который творится в поместье.

В-третьих, это проблема нравственного и ценностного опустошения дворян. Ярким примером, может служить госпожа Простакова со своими крепостными обращалась как с вещами, а при приеме гостей была вежлива и учтива. Это говорит о том, что дворяне уже тратили честь, совесть, добропорядочность, их заменила жажда власти.

В самом начале своего произведения Фонвизин указывает на глупость, жестокость и вседозволенность одной из главных героинь помещицы Простаковой. На протяжении всего произведения он акцентирует внимание на глупости, алчности, самолюбии всего семейства Простаковых-Скотининых. Осуждает он и вранье немца и лже учителя Вральмана. В противопоставление им выступают такие герои как Стародум и Правдин, которые наделены умом, достоинством, чувством чести и справедливости.

Полліанна – 11 -річна дівчинка, яку після смерті батьків забирає на виховання з «почуття боргу» рідна тітка. З атмосфери батьківської любові та глибокої віри в Бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. Але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому, що трапляється з нею в житті, спочатку дивує, а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. Вона переконана, що Господь ніколи не помиляється і не запізнюється. Книга дуже хороша, вона вчить добру і оптимізму. Полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати до підтримку оточуючих. Завдяки її легкому характеру десятки, а може бути і сотні людей , що живуть в містечку, знаходять сенс життя, знаходять самих себе і починають допомагати другім.

Головна героїня однойменного роману Е.Портер. Одинадцятирічна дівчинка, сирота Портрет Має руде волосся, великі голубі очі, ластовиння на обличчі, якого соромиться Родина Була сиротою, поселилася в рідному домі своєї матері, жила під опікою рідної маминої сестри, тітки Поллі; почала навчатися в школі Риси характеру Добра, співчутлива, милосердна, весела, діяльна, балакуча, кмітлива, спритна, любить природу, все красиве, товариська чутлива, життєрадісна, мужня Вчинки, які розкривають вдачу героя Бачить в усьому радість, намагається навіть у скрутній, тяжкій ситуації знайти, з чого порадіти. Коли їй у подарунок прислали замість ляльки милиці, батько допоміг зрозуміти, чому можна порадіти: тому, що їй це не потрібне. Виконувала всі завдання тітоньки Поллі, охоче допомагала Ненсі й Томові, доглядала безпритульних тварин, до одужати місіс Сноу та Джону Пендлтону, улаштувала Джиммі Біна в родину. Ставлення героя до інших людей. Старається всім до побачити радісні моменти життя. Ненсі завдяки їй полюбила своє ім’я; тітка Поллі стала не такою суворою, знайшла своє щастя”, як і лікар Чилтон, Джон Пендлтон, Джиммі, місіс Сноу та багато інших Ставлення автора до героя Усіма художніми засобами автор показує симпатію до героя, доброзичливе ставлення до нього. Автор співчуває дитині, оточує її мудрими досвідченими дорослими, які з любов’ю та душевним теплом допомагають порадами чи справою Ставлення читача Читач незмінно симпатизує персонажеві, разом з автором сумує в складні моменти випробувань чи страждань і щиро радіє, коли відбуваються хороші події чи щасливі зміни в дитячій долі