Какие качества характера вити позволили ему осознать и исправить свои ошибки? рассказ конь с розовой гривой

Божественная Комедия" возникла в тревожные ранние  годы  XIV  века  из

бурливших напряженной политической борьбой глубин национальной жизни Италии.

Для будущих  -  близких  и  далеких  -  поколений  она  осталась  величайшим

памятником поэтической культуры итальянского народа, воздвигнутым на  рубеже

двух исторических эпох  Энгельс  писал:  "Конец  феодального  средневековья,

начало современной капталистической эры отмечены колоссальной фигурой. Это -

итальянец Данте, последний поэт средневековья и вместе  с  тем  первый  поэт

новою времени" {К.Маркс и Ф.Энгельс. Сочинения, т. 22, изд. 2-е, с. 382.}.

    "Суровый Дант" - так назвал  творца  "Божественной  Комедии"  Пушкин  -

совершил свой великий поэтический труд в горькие годы изгнания и странствий,

на   которые   осудила   его    восторжествовавшая    в    1301    году    в

буржуазно-демократической Флоренции партия "черных"  -  сторонников  папы  и

представителей интересов дворянско-буржуазной верхушки  богатой  республики.

Во Флоренции - этом крупнейшем центре итальянской экономической и культурной

жизни средневековья - Данте Алигьери родился, вырос и возмужал в  атмосфере,

раскаленной жаждой богатства и власти, раздираемой политическими страстями и

волнуемой жестокими  междоусобиями.  Здесь,  в  этом  муравейнике  торговли,

городе ремесленников и  знатных  купцов,  банкиров  и  надменных  феодальных

грандов,   в   городе-государстве,   гордом   своим   достатком   и   давней

независимостью, своими древними цеховыми  правами  и  своей  демократической

конституцией - "Установлениями правосудия" (1293 г.), рано  образуется  один

из крупнейших центров того мощного общественно-культурного движения, которое

составило   идейное   содержание   эпохи,   определяемой    Энгельсом    как

"...величайший прогрессивный переворот из всех  пережитых  до  того  времени

человечеством.." {К.Маркс и Ф.Энгельс. Сочинения, т. 20, изд. 2-е, с. 346.}.

    Данте  стоит  на  пороге  Возрождения,  на  пороге  эпохи,  "...которая

нуждалась в титанах и которая породила титанов  по  силе  мысли,  страсти  и

характеру, по многосторонности и учености" {Там же.}.  Творец  "Божественной

Комедии" был одним из таких титанов, поэтическое наследие которого  осталось

в веках величественным вкладом итальянского народа  в  сокровищницу  мировой

культуры.

Объяснение:

Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5—6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість.

Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою.

Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, для якого головне — дати знання своїм учням. Тому і вдячні ми саме тим учителям, які бажають нам добра, борються з нами за те, щоб ми отримали знання.

А які ж учителі були в головного героя комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич" пана Журдена? Що було головним для них?

Пан Журден — міщанин, він прагне стати шляхетним дворянином. Для цього він і вчиться, наймає учителів музики, танців, філософії, фехтування. У тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого поганого. Коли ми читаємо сцени навчання Журдена, бачимо, що герой "нічогісінько не тямить", але з іншого боку, Журден хоче вчитися, навіть шкодує, що його батьки не дали йому справжньої освіти. Журден "...з радістю б дозволив відшмагати себе отут при всіх.., аби тільки знати все те, чого вчать у школі".

Як же учителі пана Журдена ставляться до його бажання вчитися? Учителі знають справжню ціну пану Журдену:

Учитель музики. Він справді нічогісінько не тямить, зате добре платить, а це тепер найголовніше.

...Розуміння мистецтва в нього в гаманці, а похвала його — червінці, і цей міщанин-неук, як бачите, платить нам далеко краще.

Тобто, головне для учителів те, що Журден має гроші, його гаманець — легка здобич для них.

А чого можуть навчити учителі, які дбають не про знання, а тільки про гроші? Ті науки, яких учать Журдена учителі, навряд чи йому знадобляться. Я б не хотіла вчитися в таких учителів, як у пана Журдена.

Объяснение: Точно не знаю