Раздели текст " сивка бурка" на части и озоглавь их.

1) Знакомство Ивана с Сивкой-Буркой.
2) Перевоплощение Ивана с Сивки-Бурки и добыча кольца у Елены Прекрасной.
3) Свадьба Иванушки с Еленой Прекрасной.

Жил да был один Фома, Кучерява голова. Только всем не доверял, Сам всегда все проверял. Однажды говорит ему сосед: - Пчелы кусачей зверя нет! Фома не верит: «Ты мне врешь! Пчела мала - все это ложь! - На лугу есть пасека одна, Сходи проверь: кусача ли пчела? Фома шагает за село, К улью подошел смело. Ногой небрежно он толкнул И весь его перевернул. Ух! Разозлил пчелиный рой, И пчелы гулкою толпой Так налетели на него, Что искусали бы всего. Фома скорей бежать в реку, Прыжок, лишь шапка наверху. Тут пришел хозяин роя, Посмотрел на все сурово И сказал Фоме: «Вылазь! Больше здесь не безобразь Фома дорожит, распух везде дедушка, тебе Меня прости, за беспорядок, Мед тот был, наверно, сладок.
А сам подумал: «Зря не верил, Укусы на себе проверил».

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».