Как ты понимаешь пословицу учитель без учеников, как дерево без ветвей.

Это можно понять так что обучение это своего рода искусство и его умения( шедевры) с обучением учеников становятся все лучше и лучше.  

Действие рассказа происходит в 1941 году, когда немецкие самолеты бомбили Москву. Ночью семья автора, живущая на даче, была разбужена налетом немцев. Взрослые взяли на руки трехлетнего Павлика и пятилетнюю Женю и отнесли их в безопасное место. Мальчик уснул под грохот боя, а девочка долго не спала. На следующий день девочка в саду играла с игрушечной обезьяной в воздушный налет. Неожиданно показался самолет. Девочка очень испугалась, отец стал ее успокаивать, но девочка - дитя войны сама догадалась, что это советский самолет, а не немецкий.

У Тараса Бульби Запорізька Січ була на першому місці. Він і своїх синів привчав бути сміливими і віддавати своє життя країні і Січі. Цей герой відважний і хоробрий. І за Запорізьку Січ готовий життя своє віддати. Я навіть думаю, що він через міру любив її. І навіть більше ніж свою дружину, яку бив , знущався і не дозволяв виховувати своїх синів, тому що був впевнений ,що майбутні козаки не повинні бути ніжними та лагідними. Але не дивлячись на це він з Андрія не зміг такого виховати. А що до ролі у житті Тараса Бульби. Запорізька Січ все-таки була на другому місці. Хоча дехто гадає ,що це не так , але в душі для нього було найголовніше-це його сини.

Але моє відношення до цього героя негативне ,тому що я гадаю ,що йому потрібно все-таки було більше любові показувати своїм синам і хоч там були такі часи, не варто було так любити Січ тому що це не головне в житті , а головне це щастя сім'ї та країни