Главную мысль каждого абзаца из рассказа короленко в дурном обществе

На перший погляд, сюжет повісті-притчі Ернеста Хемінгуея "Старий і море" не складний. Старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Йому поталанило: він упіймав рибу, але вона настільки велика і дужа, що старому доводиться довго і тяжко змагатися, щоб перемогти її. А на зворотному шляху акули обгризли рибу, і старий приплив до берега лише з її скелетом. Поєдинок завершено. Але чи є в ньому переможець? І якщо є, то хто саме? І взагалі, про що ця повість? Про двобій людини і риби? Чи про гармонію людини і природи? Про силу чи безсилля людини? Про людську мудрість чи про людське безумство? А можливо, про трагедію самотності у світі, в якому роз'єднаність людей, відчуженість людини від суспільства і навколишньої природи сприймається як норма? І в чому, врешті, пафос повісті? В утвердженні сили людини чи, навпаки, її безсилля? У палкому письменницькому заклику до єднання людей чи у констатації їхньої роз'єднаності?

Ще багато інших питань викликає твір Хемінгуея, який за глибиною поставлених проблем і пристрасністю їх висвітлення, за універсальністю висновків і вселюдськістю їх звучання нагадує притчу, щоправда, дещо незвичну, хоч певною мірою і традиційну за формою подачі художнього матеріалу. Адже притча ґрунтується на побутовому сюжеті, який набув символічного, узагальнюючого значення, що надає їй дидактичного характеру. Притча завжди повчає. І це повчання, як і сюжет, має позачасовий, наднаціональний, вселюдський, всеохоплюючий сенс.

Вмоем представлении идеальный учитель - это настоящий интеллигент (в самом лучшем смысле этого слова) , умный, тонкий, всесторонне образованный, имеющий широкий кругозор, личность яркая и творческая, открытый человек с прекрасным чувством юмора. это - настоящий гуманист, основой мировоззрения которого, являются общечеловеческие ценности. это цельная глубокая личность, человек кристально честный и исключительно порядочный, искренний и принципиальный, имеющий активную жизненную и гражданскую позиции. по-моему человеческие качества для учителя первостепенны, т. к. именно они определяют поведение человека в обществе, его отношения к окружающему миру и к профессиональной деятельности. соответственно честный, порядочный и творческий человек с активной гражданской позицией будет и знающим преподавателем, и блестящим методистом, и прекрасным психологом, принципиальным и справедливым. я считаю, что идеальный учитель должен непременно иметь какие-либо творческие увлечения (живопись, , спорт, музыка, программирование и пр.) , заниматься общественно-полезной или научной деятельностью. только искренне увлеченный человек может увлечь другого.