Дайте готовое сочинение на тему (чалавек гэта - целы свет)!

ответ:

объяснение:

илья муромец - богатырь. он никого и ничего не боялся. как-то раз увидел он на перекрёстке дорог камень алатырь, а на нём - 3 надписи. прочитал он их и выбрал лишь один путь из трёх на указателе. налево не захотел он ехать, хоть надпись и обещала богатство, если поедет богатырь в этом направлении. направо тоже не захотел. туда, где ему пришлось бы жениться. выбрал самый опасный путь, который вёл прямо. не испугала его опасность, хоть и обещала надпись, что убьют там молодца. на этой дороге повстречались илье сорок тыщ разбойничков, да не побоялся богатырь, со всеми справился - одним шлемом своим положил. илья муромец отправился в обратную дорогу, у камня остановился и надпись про то, что ждёт молодца, если прямо поедет, исправил. поехал направо, проверить, что за красавица его ждёт. хитрая девица всех обманывала, бросил её богатырь в погреб, а тех, кого она обманула, освободил. пришлось богатырю и вторую надпись на камне изменить.

осталось пойти налево, чтобы проверить, правдива ли эта надпись на указателе. и действительно нашёл богатства, только себе их не взял, а бедным людям раздал. и третью надпись муромцу исправить пришлось.

Опис щита ахілла в поемі гомера «іліада» - це показ життя і вірувань древніх греків ахілл — син богині фетіди і смертного пелея. мати називала його «коротко- вічним сином», адже за бажанням зевса він був приречений на загибель. ахілл, або ахіллес, був видатним воїном, який любив і цінував зброю. але найбільшою його гордістю був щит, викуваний гефестом. щит ахілла був міцний і великий. п'ять шкіряних шарів стягував потрійний обід, що яскраво блищав, а на самому щиті гефест вирізьбив багато оздоб і до дрібниць продуманих різних зображень. на щиті було зображено землю, сонце, сузір'я: плеяди, гіади, оріон, велика ведмедиця, що її ще возом називають. ще на щиті майстерна рука гефеста вирізьбила два прекрасні міста. на одному зображено весілля: юні дівчата йдуть через місто і під весільні співи весело танцюють разом із юнаками. на ці веселощі з подивом дивляться з порога своїх будинків статечні жінки. на міській площі зібралася юрба, всередині якої двоє чоловіків сперечаються про пеню за вбитого чоловіка. кожен із них доводить своє. за суперечкою стежать старійшини. вони сидять колом, а перед ними лежать золоті монети, які віддадуть тому, хто доведе свою правоту. у другому місті точиться війна. озброєне військо оточило місто. серед воїнів немає згоди: частина їх хоче зруйнувати все, а частина поділити коштовні скарби, які є в прекраснім місті. а захисники готуються до оборони. на міські мури вийшли і жінки, і маленькі діти, і старі мужі, яких вже зігнула старість. воїни, на чолі яких арей і афіна паллада, зробили засідку біля річки, убили двох пастухів і завернули їхні стада. почувши шум біля стада, воїни захисників кинулися на нападників і зав'язали з ними бій. далі зображено родючі лани, орачів із плугами, впряжених у ярма волів. орачі, дійшовши до кінця поля, отримують келих солодкого, наче мед, вина, щоб мати сили доорати поле до кінця. наступне зображення демонструє достигле колосся на ланах, женців із серпами, поодаль снопов'язів і хлопчиків, які збирають колоски. обнесене високим тином поле перетинає стежка, якою йдуть хлопці і дівчата з корзинами солодкого, мов мед, винограду. між ними походжає хлопчик і виграє на «дзвінкоголосій формінзі» і співає ніжним голосом веселу пісню. молодь танцює під музику і спів хлопчика. далі розташована картина, на якій зображено череду круторогих биків, що йдуть із кошари на берег бурхливої, порослої очеретом річки. раптом на стадо напали два жахливі леви й загнали пазурі в бідну тварину, що страшенно ревіла. наступна картинка відтворює місце для танців, де юнаки й дівчата кружляють, побравшись за руки, а два скоморохи стрибають у колі людей. край щита майстер оздобив могутніми хвилями океану. картини на щиті ахілла точно вірування, побут, світосприйняття людей, які жили в сиву давнину. гомер використав такий прийом, щоб показати життя простих людей, які важко працювали, мужньо захищали свої міста від ворогів, уміли весело святкувати.