юмор осмыслить проблему. Юмор обличает ту или иную жизненную проблему или порок человека. он как зеркало отражает ее, немного преувеличивает. Есть понятия такие как сатира, гротеск. Юмор может обличать или развлекать. Легкие юмористические произведения кажутся простыми и наивными, например детские, но в рих всегда кроется проблема, которую автор подает читателю с целью научить, обличить или заставить читателя задуматься.
например.
У Танюши дел немало,
У Танюши много дел:
Утром брату Он с утра конфеты ел.
Вот у Тани сколько дела:
Таня ела, чай пила,
Села, с мамой п�сидела,
Встала - к бабушке пошла.
Перед сном сказала маме:
Вы меня разденьте сами,
Я устала, не могу,
Я вам завтра Подробнее - на -
Объяснение:
Події в романі відбуваються впродовж трьох років (1933–35) під час Великої депресії у вигаданому містечку Мейкомб (Алабама), яке носить на собі «печать старечої втоми». Розповідь ведеться від імені головної героїні — шестирічної Джин Луїзи Фінч (на прізвисько Всевидько, англ. «Scout»). Вона живе зі старшим на чотири роки братом Джемом (Джеремі) і батьком-удівцем Аттікусом, який працює адвокатом. Всевидько і Джем дружать із хлопчиком на ім'я Діл, який кожного року приїжджає до Мейкомба на літо до тітки. Троє дітей зачаровані розповідями про свого сусіда Артура Редлі на прізвисько Страхолюд (в іншому варіанті перекладу — «Примара») і бояться його. Страхолюд веде самітницький б життя, протягом багатьох років його майже ніхто не бачив. Дорослі Мейкомба не розповідають дітям деталі його життя, тому Всевидько, Джем і Діл переповідають чутки про зовнішність Страхолюда і причини його самітництва. Вони мріють виманити його з будинку. Після двох проведених із Ділом літ Джин і Джем знаходять дрібні подарунки, які хтось залишає в дуплі дерева неподалік садиби Редлі. Кілька разів таємничий Страхолюд робить щось добре для дітей, але не хоче спілкуватися з ними особисто.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Изложение по главе "любани" путешествие из петербурга в москву. help me.
В Тосне герой знакомится со стряпчим, который занимался тем, что сочинял древние родословные молодым дворянам. На пути из Тосны в Любань путешественник видит крестьянина, который пахал «с великим тщанием», несмотря на то что было воскресенье. Пахарь рассказал, что шесть дней в неделю его семья обрабатывает барскую землю и, чтобы не умереть с голоду, он вынужден работать в праздник, хоть это и грех. Герой размышляет о жестокости помещиков и в то же время упрекает себя в том, что и у него есть слуга, над которым он имеет власть.