Сказочные приметы в приключения буратино какие

Живые куклы карабаса-барабаса
живой мальчик сделанный из полена
говорящая черепаха тортила
золотой ключик

Некрасов является великим русским поэтом, имя которого золотыми буквами вписано в русскую и мировую литературу. Наследник Пушкина и Лермонтова, он сблизил поэзию с жизнью народа. Он писал в 40-е годы, в ту тяжелую пору, когда крепостное право стало невыносимым для русского народа. Некрасов был поэтом-реалистом, он был первым, кто с такой прямотой и резкостью раскрыл перед читателями картины из жизни народа, изобразив убогую деревню с ее нищетой и печалью, как бы покрывающей ее туманным облаком «несжатую полосу» и крестьянина, которому «моченьки нет». Поэт откликнулся на страдания простого человека. Стихи Некрасова имели большой успех, все чувствовали, что, появился поэт, которого еще не было на Руси. В своих стихах он обвинил самодержавие и высказал свою любовь к народу, веру в прекрасное будущее России.

Рід літератури: епос.

Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,

Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,

Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,

Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.

Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Оле­на (Марусина подруга).

Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.

Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки замож­них селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.

Сюжет повісті по­даний послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:

експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, зна­йомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);

зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);

розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому від­мовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);

кульмінація (смерть Марусі);

розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.

Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,

Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,

Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,

Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.

Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Оле­на (Марусина подруга).

Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.

Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки замож­них селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.

Сюжет повісті по­даний послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:

експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, зна­йомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);

зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);

розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому від­мовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);

кульмінація (смерть Марусі);

розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кі­нець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.

Проблематика «Маруся»:

батьків і дітей;

соціальної нерівності;

спроможності на глибокі почуття простих людей;

життя і смерті;

пошуків щастя.

Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психоло­гізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяск­равіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладови­щі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання кар­тин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рек­рутчини.