«ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ» АНАЛІЗ «Шпага Славка Беркути» аналіз твору Ніни Бічуя — тема, ідея, жанр, проблематика, композиція, головні герої «Шпага Славка Беркути» аналіз Тема «Шпага Славка Беркути «: Розповідь про чотирьох розумних підлітків, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті. Ідея «Шпага Славка Беркути»: Пошук свого шляху у житті. Головна думка — життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті. Жанр: Психологічна повість. Композиція «Шпага Славка Беркути» Експозиція: Пізнання ціни дружби. Зав’язка: Знайомство з головними героями повісті. Розвиток дії: Навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка та Лілі. Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою, вирок – підтримка класу +байдужіть Юлька. Розв’язка: Усе ніби так так гарно. Як у казці. Судили — вибачили — помилилися… Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії. Сюжетні лінії «Шпага Славка Беркути»: Життя кожного з чотирьох підлітків. Дружба-протистояння Славка і Юлька. Любовний трикутник Юлько – Лілі – Славко Часо р: Львів; зима Проблематика «Шпага Славка Беркути» Формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. Змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової «належності до світу», де більша відповідальність, «де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя», де суворіші закони та випробування. Самореалізація дитини. Стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження). Діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. Морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та ін.). Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Виктор Астафьев в рассказе «Конь с розовой гривой» описывает одну из житейских ситуаций, происшедших в жизни самого автора.
Главным героем рассказа является мальчишка - сирота, рано потерявший родителей. Воспитанием внука бабушка с дедушкой, с которыми и живёт мальчик.
Всей душой ребёнок тянется к соседским детям, у которых есть мать и отец. Соседская семья живёт весело и беззаботно, не обращая внимания на нужду и лишения. Часто они дружно собираются за одним столом, и когда есть деньги, устраивают пир горой, ведут разговоры, поют песни. Мальчик убегает к соседям, чтобы как-то заполнить душевную пустоту, заглушить тоску по своим родителям.
Однажды бабушка отправляет внука в лес за земляникой, пообещав за это купить ему чудесную вещь – пряничного коня.
Ребятишки, набрав земляники, тотчас съедают всю ягоду и подбивают на это героя рассказа. Поддавшись на подначки соседских детей, мальчик высыпает свою землянику на траву и все вместе они съедают и её. Оставшись без ягод, мальчишки гурьбой бегут на речку, где проводят весь день.
Наступает вечер и приходит пора возвращаться домой. По совету друзей герой рассказа набивает свой туесок травой, а сверху прикрывает её несколькими горсточками земляники.
Вернувшись домой, мальчик боится, что его обман будет сейчас же раскрыт, но бабушка убирает туесок в погреб, и он счастливо избегает наказания.
Когда он ложится спать, его начинает мучить совесть за свой неприглядный поступок. Он уже решается во всём признаться бабушке, но приняв во внимание, что уставшая за день бабушка спит, мальчик откладывает своё решение на утро.
Однако утром, бедняга узнаёт, что бабушка уже уплыла на лодке в город. Весь день несчастного ребёнка терзает чувство вины, и поздно вечером пробравшись в кладовку, он ещё одну ночь проводит в мучениях и страхе утром, мальчик слышит, как бабушка каждому приходящему снова и снова рассказывает о его поступке. Сгорая от стыда, он лежит не открывая глаз, пока дедушка не отправляет его повиниться перед бабушкой.
Конечно, бабушка внука, и коня пряничного купила, но урок, который она преподала своему внуку, запомнится ему на всю жизнь.
Источник: Сочинение по рассказу Конь с розовой гривой 6 класс рассуждение
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: