Порiвняйте образи ахiлла та гектора.

Гектор був старшим сином царя Трої Пріама та його дружини, цариці Гекуби. В творі він постає достатньо вихованим, терпеливим, що до витівок свого брата. Він гарний батько та чоловік.

Ахілл та Гектор — воїни та герої. У кожного з них на рахунку багато перемог та подвигів за час Троянської війни. Перемогти однин одного для них дуже складно: вони обидва сильні, фізично витривалі чоловіки. І якби Афіна не приклала своїх зусиль, то хто знає чи був Гектор переможеним.

Гомер, як і всі епічні автори старається не висловлювати своїх емоцій, відкрито не дає оцінку героям, а лише підкреслює що вони гідні суперники.

Боги та ахейці прихильні до Ахілла. Він гарно виглядає, приклад гарного воїна. А саме головне, що він жива людина, яка робить помилки, потім про них шкодує: коли він пішов із війська загинули ахейці.

Як до Ахілла так і до Гектора їх одноплемінники поважають. З якою тугою голосять троянці, коли дізналися про смерть свого героя. Гектор та Ахіллес справжні герої та чоловіки. Для стародавніх греків вони були втіленням ідеалу воїна, людини і героя. Такими самими вони є і для нас. Те, як Гомер зобразив їх слабкість, ще раз підкреслює, що всі герої насамперед люди, які мають право на помилки.

Приведу пример только отрывка (весь текст нереально разобрать)

Я очень рад, что вы больны.
В заботах жизни, в шуме света
Теряет скоро ум поэта
Свои божественные(эпитет) сны.
Среди различных впечатлений
На мелочь душу разменяв,(метафора)
Он гибнет жертвой общих мнений!
Когда ему в пылу забав
Обдумать зрелое творенье?(риторический вопрос)
Зато, какая благодать,
Коль небо вздумает послать
Ему изгнанье, заточенье,(олицетворение)
Иль даже долгую болезнь:
Тотчас в его уединенье 
Раздастся сладостная(эпитет) песнь!
Порой влюбляется он страстно
В свою нарядную(эпитет) печаль...
..Ну, что вы пишете? - нельзя ль
Узнать? (риторический вопрос)

Если подытожить, то чаще всего здесь присутствуют эпитеты, риторические вопросы. 

  Почему Гоголь назвал «Мертвые души» поэмой?

  Гоголь считал свое произведение «Мертвые души» поэмой – жанром, в котором сообщение о жизненных событиях происходит посредством оценки и восприятия рассказчика. Я считаю, что автор выбрал такое определение жанра своего произведения неспроста. Дело в том, что в этом тексте ярко выделяется авторское начало. Читатель может следить за цепочкой размышлений и переживаний писателя.

  В «Мертвых душах» можно встретить ни одно лирическое отступление, что делает присутствие автора более заметным. Важно отметить и красоту, экспрессивность, эмоциональность языка произведения. Язык писателя уникален, музыкален, точен. Все это указывает на то, что в «Мертвых душах» есть признаки поэмы как лирического текста.