Краткий пересказ сказки о попе и его работнике . нужно для читательского дневника! (если сможете напишите главных героев и чему учит эта сказка)( 99 )

"Сказка о попе и работнике его Балде" А.Пушкин

Жил был поп,толоконный лоб.Понабились попу работник; повар, конюх и плотник.Балда предложил свои услуги,в обмен за плату:три щелчка по лбу за год службы.Ударили по рукам.Балда работает за семерых,ест за четверых.Все полюбили работника,один поп козни строит,час расплаты близок.По совету попадьи,поп пошёл на хитрость.Придумали они службу,чтобы Балда не смог исполнить.Собрать с чертей оброк,но Балда обманул старого Беса и выиграл бег вокруг моря у внука Беса.Два зайца обманули бесёнка,а кобылу Балда снес промеж ног - сел верхом и пустился на ней вскачь.Черти отдали оброк,а Балда рассчитался с Попом.Три щелчка по лбу выбили ум у старика.Не гонялся бы поп за дешевизной,остался бы жив.

Главные герои:

Балда-работник "хоть куда".

Поп-жадный скряга,обманщик.

Попадья-жена попа и советчица.

Морской Бес-старший чёрт.

Сказка учит не гоняться за дешевизной,а платить по счетам.Искать выгоду нужно не в обмане,за работу необходимо  платить,иначе можно потерять большее,чем деньги."Бесплатный сыр бывает только в мышеловке",простая истина жизни.

Сюжет «Чорнильне серце» 

У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів просто Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ.

Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.

Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.

Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?

Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.

Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво.

На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить

Объяснение: