Твір на тему моральні принципи наталки полтавки

Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на дій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою.

У п'єсі І. Котляревського "Наталка Полтавка" вперше з'являється реалістичний образ української жінки. Перед нами виникає образ українки, яка причаровує своєю глибокою душевною красою, красою внутрішнього світу, великою пошаною до матері, до старших, своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю і відданістю коханню. Ще на початку п'єси Наталка дає собі самохарактеристику:

Не багата я і проста, но чесного роду,

Не стижуся прясти, шити і носити воду.

І ці слова підтверджуються вчинками дівчини, словами її знайомих.

Пан виборний, односелець Наталки, з великим захопленням вигукує: "Золото — не дівка!..". Він наголошує на її працьовитості: "Яка трудяща, яка рукодільниця". Всі матері в селі ставлять у приклад Наталку своїм дочкам, а возний вважає її "найкращою зо всього села і всіх прикосновенних околиць дівицею".

Звичайно, що найкраща дівчина в селі не залишається поза увагою чоловіків. До Наталки постійно сватаються і дяк, і волосний писар, і підканцелярист, а вона всім відмовляє, бо глибоко кохає Петра. Чотири роки жде не діждеться дівчина повернення свого милого. Свої почуття вона виливає в пісні, а потім з щирістю і схвильованістю вигукує: "Петре!.. Я тебе любила і тепер люблю! Нехай глянуть мої очі на тебе іще раз і навіки закриються...". Які душевні переживання! Яка сила кохання! Перед нами постає вірна, щира і ніжна душа української дівчини. Яка благородна натура у Наталки! Адже не кожна дівчина зможе кохати і чекати хлопця чотири роки, не отримуючи жодного листа. Наталка ж вірить у повернення коханого, залишається йому вірною. Не можуть захопити її ніякі багатства та обіцянки.

Привіт, дорога Аліса! Я читала безліч оповідань про вас і навіть дивилася фільм.І ваш персонаж здається мені найцікавішим, так як ваша історія наповнена пригодами, а я обожнюю пригоди.І якщо чесно, я навіть заздрю вам тому, що ваше життя є дуже цікавим і надзвичайно насиченим пригодами.Я вважаю,що таке життя є прекрасним.. Розповідь про вас перевернула моє життя, і завдяки цій історії, я почала все більше вірити в чудо.Ви являєтеся моїм кумиром.Я б із задоволенням познайомилася з вами в реальному житті.Ви - найкраща! З любов'ю і повагою.

Волька — ничем не примечательный шестиклассник, пионер. Он радуется, что вся семья переезжает в новую квартиру. Несомненно мальчик взрослым переносить вещи, но как только появляется возможность, школьник, без разрешения взрослых, сбегает купаться. На дне реки он находит странный глиняный кувшин. Мальчик бежит домой, чтобы посмотреть, что запечатано в сосуде. Спрятавшись в комнате от взрослых, Волька распечатывает емкость и обнаруживает, что из кувшина появился странный старик в одежде, которую носили много веков назад. Мальчик понимает, что он выпустил на волю джина, которого зовут Хоттабыч. Более могущественный джин давным-давно заточил его в сосуд.

С этого момента в жизни мальчика начинают происходить необычные события. Хоттабыч очень признателен юному другу за поэтому он начинает Вольке решать различные проблемы. Но старика не радует мальчика. Джин не понимает, что настали совсем другие времена, которые сильно отличаются от годов свободной жизни джина вне кувшина. Например, отношения между советскими людьми строятся на принципе уважения и равенства, а не подчинения и преклонения.

Волька вместе с джином идет на экзамен по географии в школу. Шестиклассник «проваливает» предмет, к которому был подготовлен. Хоттабыч вместо шестиклассника начинает рассказывать учителям древние знания о мире.

Затем у Вольки отрастает борода, а убрать ее джин не может, так как забыл заклинание. Приходится мальчику идти бриться в парикмахерскую. 

Джин начинает наказывать людей, которые, по его мнению неуважительно относятся к например заставляет работниц столовой преклониться. Хоттабыч даже отправляет в рабство одного одноклассника Вольки, а другого заколдовывает так, что тот только лает. Юный владелец джина пытается всеми доступными исправить все нелепые действия сказочного существа.

Однако, кроме минусов, с Волькой происходили и необычные события. Это и полет на ковре самолете, и приключения в жарких странах.

Постепенно Хоттабыч освоился в современном обществе и понял, как строятся отношения между советскими людьми. Старик пошел учиться в школу, даже пытался осуществить свою мечту устроиться на работу.