Рассказ об андрии из "тарас бульба", по плану: 1. портретная характеристика. 2. отношение к учению. 3. встреча с отцом. 4. прощание с матерью, думы о ней. 5. жизнь в запорожской сечи. 6. участие в боях. 7. гибель.

Андрий- младший из сыновей Бульбы, был красив собой, ростом примерно 2 метра и являлся заядлым мечтателем. Характер у него был не такое трудные, как у Остапа и по этому учения он воспринимал нормально и учился охотнее. Он невероятно любил мать и по этому во всем на нее походил, но Андрий с его характером был не только на любовь, но и на предательство. Когда Тарас собрался застрелить сына, он приказал ему слезть с коня, и Андрий, как стыдящийся маленький щенок послушно слез с коня. Среди войска он был самым лучшим ,благодаря воспитанию отца, но для отца и других родных он стал предателем и погиб от пули своего отца, а Тарас его даже не похоронил. 

Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган із крилами"

Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин, чи ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого — хіба свідомі письменники-реалісти завжди дотримувалися лише фактів? Художнє слово тим і відрізняється від документу, що там завжди можна знайти певне узагальнення, реалістичні твори спокій-но можуть містити в собі символічний зміст, але є ще питання, що саме вважає реальністю митець. Для атеїста Бог — вигадка, для віруючого — частина дійсності. Крім того, не слід плутати реалізм зображуваного факту з реалізмом ідеї: вони часто-густо не співпадають. Стовідсотково символічні твори можуть напрочуд влучно відобразити реальні тенденції та сутність явищ, або навпаки: зовні реалістичні можуть виявитися відвертою брехнею.

"Я реаліст, — казав про себе Габріель Гарсіа Маркес, — бо вірю, що в Латинській Америці все можливе, все реальне... і вважаю, що завдання письменника полягає в тому, щоб домогтися відповідності між літературою та дійсністю". Хоча ці слова стосуються роману "Сто років самотності", вони є справедливими для усієї творчості цього письменника, стиль якого був названий "магічною літературою".

Реалізм Маркеса — у внутрішній правдивості. А от щодо фантастичного компонента... Краще розглянути це на конкретному прикладі.

Кожна віруюча людина впевнена в існуванні янголів. Принаймні теоретично. Чому б янголу не завітати на землю? У Біблії ми неодноразово чули про такі випадки. То фантастична ця історія, чи ні? Вже важко стверджувати однозначно. А те, що відбувається в оповіданні "Стариган із крилами" навколо цієї надзвичайної, але не такої вже фантастичної для віруючих події — цілком реальне.

Як сучасна людина реагуватиме на диво? Беззаперечно саме так, як це робили люди, що побачили цього старигана із крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, що перетворилася на паука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується і шукає відповідні пояснення, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті.

Объяснение:

Олівер відчайдушно шукає матеріальної до батька. Замість того, щоб розповідати своєму батькові, на що ці гроші дійсно потрібні, Олівер обманює його. З лікарняного ліжка Дженні розмовляє зі своїм батьком про похоронні процедури, а потім просить Олівера помиритися з батьком. Вона каже Оліверу, щоб він не звинувачував себе і просить його бути з нею, перш ніж вона вмирає. Коли пан Барретт усвідомлює, що Дженні хворіє, і що його син позичив для неї гроші, він негайно відправляється в Нью-Йорк. До того моменту, коли він доходить до лікарні, Дженні вмирає. Саме в лікарні відбувається примирення батька і сина.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/istoriya-odnogo-kohannya-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение: