Манеры речи остапа и андрия в повести тарас бульба скажите

Героизм,пафос,отвага

Встихотворении "признание" ярко проявилось художественное открытие поэта. державин добивался особой выразительности с соединения в одном произведении "низких" и "высоких" слов, открывая дорогу развитию реалистического языка. державин ставит рядом слова "важным саном" и "надуваться", "вельможам властным" и "правду брякнуть вслух". в целом стихотворение лишено тяжеловесности, читается легко и понятно. в "признании" отразились черты характера державина: прямота, искренность, честность. ниже строки могли стать девизом поэта:

бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується  українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка  демократизація  сюжетів.  українське бароко  відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини  художників  і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та  монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з  аскетизмом  козацького життя, з військово-оборонними  функціями  споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького  бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами  запоріжжя. переважно це були будівлі  монастирів  та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу  іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника  якова  лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про  талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.