Почему вам понравилось еэто стихотворение? молчи, как встарь, скрывая свет, - я ранних тайн не жду. на мой вопрос - один ответ: ищи свою звезду. не жду я ранних тайн, поверь они не мне взойдут. передо мной закрыта дверь в таинственный приют. передо мной - суровый жар душевных слез и бед, и на душе моей - один, один ответ. молчи, как встарь, - я услежу восход моей звезды, но сердцу, сердцу укажу я поздних тайн следы. но первых тайн твоей весны другим приснится свет. сольются наши две волны в горниле поздних бед

Потому што Молчи, как встарь, скрываясь свет.Мне нравится и даже без ошибок

ответ: поезія м. рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. особисто мені подобається рання лірика поета — інтимна та пейзажна. чому? мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття.

у ранній ліриці м. рильського переважають мінливі почуття — від смутку до радості, від журби до щастя. прихід весни, зміни в природі в пейзажній настроєвій мініатюрі "поле чорніє. проходять хмари":

поле чорніє. проходять хмари,

гаптують небо химерною грою.

пролісків перших блакитні

земле! як тепло нам із тобою!

у моїй уяві постає рання весна, узлісся з галявинами блакитного, від цвіту пролісків, кольору. а весна і проліски викликають певні надії і мрії про майбутнє, тому, мабуть, оптимістичне світовідчуття лирічного героя передається і читачам:

глибшає далеч. річка синіє,

річка сивіє, зітхає, сміє

де вас подіти, зелені надії?

вас так багато — серце порветься!

у поета річка, як людина, зітхає, сміється — і це відчуває ліричний герой. поет вдало передає основне — людина з природою повинна жити в гармонії, бо людина — це маленька частина живого організму під назвою "природа".

а лірична мініатюра "яблука доспіли" (1911—1918) — це один із найчудовіших зразків інтимної лірики поета. мудрість молодого поета, на мою думку, у словах:

 

    біографія максима рильського

вміє розставатись той, хто вмів любить.

я декілька разів перечитувала цю поезію — вона прекрасна! але мені дуже хотілося б, щоб ось оці саме слова дійшли до читачів. чому? мабуть, тому, що сьогодні чимало розлучених сімей, які, на жаль, не зуміли зберегти почуття кохання. і дуже прикро, що люди, які раніше кохали одне одного, потім, після розлучення, обливають одне одного брудом. а ще коли перед своїми дітьми — то це вже зовсім недобре. ліричний герой м. рильського — мудра людина, він бажає своїй коханій щастя, бо він кохає, і його почуття — величне, щире, чисте, прекрасне, і він не може бажати коханій чогось поганого чи в чомусь її звинувачувати.

у поезії лише 12 рядочків, а які зміни у настроях природи і людини: від весни до зими — у природі, від світлого почуття кохання до останнього поцілунку — у житті ліричного героя.

мені подобаються вірші м. рильського щедрістю почуттів чистих і благородних людей: від інтимних до патріотичних. і я вдячна поетові за них.

объяснение:

       Пословица гласит, что в хороших книгах охотно роются. Можно согласиться с этим утверждением. Ведь если книга прекрасна и хранит в себе мудрость, то можно не раз перечитывать ее, возвращаться к ней и каждый раз находить что-то новое. Но эту пословицу можно применить не только к художественной литературе. Например, есть справочники по медицине, пособия по языку, учебники по биологии. Они являются хранителями очень важных знаний. Несомненно, читающий не сможет осилить весь материал за раз. И снова и снова будет возвращаться к чудесным пособиям в учебе.