Чем закончилась жизнь остапа и андрия в повести 'тарас и бульба'

Андрия убил отец за придательство, а Остапа казнили.

Смертью . Остапа убили польские паны , а Андрия убил Тарас Бульба за предательство .

Особливості твору. Леся Українка написала цей твір всього лише за три тижні у місті Кутаїсі, що на Кавказі. Вона тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба.

У листі до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними». Тому недаремно авторка вводить у свій твір міфічних істот: Мавку, Русалку, Лісовика,  Перелесника, Водяника і Потерчат.

Особливості композиції

Найхарактернішою особливістю композиції є органічне переплетення життя двох світів: природи й людини. Лісові істоти олюднені, вони живуть і діють, розмовляють, як люди. У них своє розуміння добра і зла, їх наділено певними рисами вдачі за аналогією до людських.

Зав’язка: дитина лісу Мавка, розбуджена голосом сопілки сільського парубка Лукаша, прокидається від зимового сну.

Розвиток дії: з’являється молодиця Килина –  втілення бездуховності й моральної обмеженості. Вона в усьому протистоїть Мавці –  уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватає Килину, охоплена відчаєм Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ, зникнути «у підземеллі темного Марища» –  «Того, що в скалі сидить».

Кульмінація: розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.

Розв’язка: Мати й Килина повертаються в село, а Лукаш залишається в зимовому лісі разом із привидом Мавки і поступово замерзає з усмішкою на вустах.

Паспорт твору

Жанр – драма-феєрія

Літературний стиль -  неоромантизм, модернізм

Рік написання – 1911 р.

Постановка на сцені – 1918 р.

Екранізація – 1961 р.

Події відбуваються в старезному лісі, на Волині, протягом року.

Тема – зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах, краса Полісся

Ідея – нездоланність життя, невмирущість мрії людини, незбагненна сила великого кохання.

Проблематика:  духовності людини;             пошуку гармонії в житті;

                  кохання і зради;                             сімейного життя;  

                  матеріального і духовного;  життєвого вибору;

                  роздвоєння душі;                  добра і зла;

                  гармонії людини і природи.

Одном большом городе жила девочка. Ее звали Лиза. У нее были молодые и преуспевающие родители, любящие бабушки и дедушки и множество дядей и теть.Ей очень часто дарили игрушки. Был у нее и кролик который кивал головой, мяукающий котик и другие игрушки, которые разговаривали, пели, смеялись. А еще у нее была Барби принцесса с подружками, Кеном, машиной и специальным барбячьим домиком. Так же имелся набор кукольной косметики и украшений, в общем все то, что просто необходимо иметь современной леди пяти с половиной лет. Ну и конечно же в ее комнате везде сидели огромных размеров плюшевые мишки, зайцы и слоны которых дарили дяди и тети искренне полагая, что чем больше они любят ребенка, тем большего размера должна быть игрушка.
Все эти вещи были конечно очень красивые и интересные , но самой любимой игрушкой у Лизы была гусеничка, которую однажды принесла ей мамина подруга. Гусеничка была такая маленькая, что помещалась в кармашек платья или куртки. Лиза не расставалась со своей любимицей. С ней она гуляла, кушала и ходила с детский сад. Ну и конечно спала гусеничка рядом на уголке подушки. Однажды всей семьей они поехали кататься на коньках. На катке было весело и время пролетело незаметно. А когда вернулись домой, то гусенички в кармашке не было. Лиза очень сильно плакала. Папа пытался ее успокоить, обещал купить все, что она захочет, но ей не хотелось ничего. Тогда мама сказала:- Подожди-ка, не плачь, а вдруг она не потерялась, а просто спряталась?- Зачем? - спросила Лиза сквозь слезы.- Ты ведь знаешь, что гусеницы не всегда остаются такими , они однажды должны превратиться в бабочку, а для этого ей надо забраться куда-нибудь где тихо и спокойно- ответила мама.
- Но ведь она ла ненастоящей!- Ну и что? Давай немного подождем, вдруг она сама появиться - и мама увела дочку спать два дня, Лиза была очень грустной, потому, что ее любимица не появлялась. Да девочка и не верила, что это возможно, потому что как любой современный ребенок не верила в чудеса. На третий день она проснулась и увидела, что на уголке подушки , где всегда спала гусеничка лежит маленькая бабочка.