Будь лака лист до ярослава мудрого 5-7 речень

Вельмишановний великий княже Ярославе!Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги "Ярослав Мудрий", де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:Да буде мир! І Богом я клянусь,Що кожного вразить моя сокира,Хто збаламутить Київ наш і Русь,Хто осквернить насильством справу миру.Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, "...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...". О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: "І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!" Ми побачили, що "береться мудрість... із шукань і помилок гірких".Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: "Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди". Пригадуєш, як ти казав?І добрій книзі більше я радію,Ніж золоту в коморі.Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:З пергаменту недовго зчистить ваду,Лиш з совісті не зчистити її.Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе, за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках історичних романів.Із великою повагою до тебе, Ярославе, учениця 11 класу Ч. Н.

Описание внешности Барбоса: дворовый пес, похожий на грязного пуделя, но не пудель, а смесь дворняги и овчарки, весь в репьях, мохнатый, часто со следами грязи на своей всклокоченной шерсти, небольшого роста (размера), приземистый (коренастый), с хорошо развитой грудной клеткой.Характер Барбоса: верный, задиристый, буйный, шаловливый, влюбленный, смелый (но только в начале рассказа), позже Барбос предстал трусом и рохлей; ранимый, сентиментальный, что показано автор в сценах умирания и смерти его подруги.Внешность Жульки: маленькая, домашняя (комнатная) собачка, субтильная, тоненькая, лохматенькая, в общем, полная душечка, напомнившая мне Йоркширского терьера.Характер Жульки: капризуля, манерная, деликатная, трусоватая, вежливая, грациозная, влюбленная, доверчивая и... смелая (это качество проявилось у собачки в сцене с бешенным псом, на которого Жулька бросилась не раздумывая, показывая не свойственную ей ранее смелось и отвагу).

Во время охоты на китов, капитан и матросы шхуны Пилигрим погибли. Руководить судном стал 15-летний капитан Дик Сенд. На борту находился преступник Негоро, который воспользовался неопытностью молодого матроса и завел всех в тупик. Вместо Америки путешественники оказались в Африке, где практически все попали в караван рабов. Храбрый чернокожий Геркулес своих приятелей, но его родных уже до этого момента продали. Мистер Уэлдор выкупает близких Геркулеса с рабства. Дика усыновляет. Он заканчивает курсы мореплавателя, и готов стать профессиональным капитаном.

Произведение учит, что все люди абсолютно равны независимо от расы, цвета кожи, социального статуса и вероисповедания.

Сюжет произведения разворачивается в 1873 году. Шхуна «Пилигрим» отправляется в Америку. На корабле присутствуют храбрый капитан Гуль, матросы, 15-летний матрос Дик Сенд, супруга владельца шхуны с маленьким сыном и кузеном, повар Негоро и пожилая няня Нун. Спустя некоторое время пятилетний мальчик обнаруживает опрокинутый корабль, внутри которого находились пятеро чернокожих людей. Затем выяснилось, что судно потерпело кораблекрушение, а этой семье чудом удалось выжить. Среди них был пожилой мужчина и четверо его сыновей, а также собака Динго, которая с самого начала невзлюбила кока. Негоро старался не находиться рядом с псом, который узнал его.

Источник: Краткое содержание Пятнадцатилетний капитан Жюль Верн для читательского дневника, читать краткий пересказ онлайн