Анализ эпизода «сцена дуэли печорина и грушницкого» написать нужно цельным текстом, как сочинение. примерный план 1. что явилось причиной дуэли? что стало поводом? 2. почему печорин идёт на дуэль? что говорит о его готовности к смерти? 3. какие стороны души печорина открываются в ночь перед дуэлью? 4. как ведёт себя грушницкий перед дуэлью? 5. почему и как в поединке печорин продолжает испытывать натуру грушницкого? почему убивает его? 6. какие чувства испытывает печорин после дуэли?

Відповідь:

1. Про які часи розповідається у творі? - цитата: Діялось се в тридцятих роках минулого століття.  Пояснення (тобто в 30-тих роках ХІХ століття)

2. Чого найбільше боялися пани? - цитата: найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів, погодити з незмірними скарбами; які давала панові оброблена хлопом українська земля

3. Яка доля чекала того, кого було впіймано під час утечі? цитата: Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину…

4. Хто розповідав Остапові про Січ, про боротьбу з панами, про козацтво? дідусь цитата: Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал.  

5. Чому Соломія вирішила приєднатися до Остапа? вона його кохала і її у селі нічого не тримало. цитата: !.. Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне... Пропадай воно все пропадом... Піду і я світ за очі... Вже ж за тобою хоч серцеві легше буде...  

6. Від якого лиха втік з дому Іван Котигорошко? - від лютої жінки. Цитата: Іван охоче оповідав про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як від лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана

7. До кого звернулися Остап і Соломія після невдалої спроби переправитися  через Дунай? - до мірошника Якима цитата: Обоє згадали, що один мірошник із-над Пруту, одноокий Яким, такий забіглий, як і вони, тільки з Поділля, хвалився, що зна іб переправити їх у Туреччину

8. З якою метою Соломія покидає Остапа в плавнях? -щоб йти шукати до . цитата:  Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за — та самій метнутись й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше

9. Остап і Соломія хочуть піти від циган, у яких жили? Що їм завадило це  зробити? - арешт Остапа разом із циганською сім"єю.  

10.Про кого розповідається «Уявляється йому Дунай широкий-широкий. За  Дунаєм – Січ. Козацтво – як мак»? - це такі мрії були у Остапа в перший день втечі. Цитата: Козацтво — як мак... Жупан червоний, вус чорний, довгий, при боці шаблюка. Попереду... попереду — Остап.

11.Кого змальовано в уривку: «Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе  чорна безодня. Вона сковує його залізом, обвішує камінням, обхоплює  холодними руками»? - це тоне Соломія продовження цитати : … Все тяжчим і тяжчим стає воно, все глибше і глибше пірнає у воду...

12.Чим закінчується сутичка з турками?​ - Ні одного турка Іван і Соломія не вбили, Остапа не звільнили, Івана застрелили, Соломія потонула.  

Пояснення:

1. Глава "Сельская ярмонка" вызывает тоскливое настроение, так как показывает тяжёлую жизнь народа. Особенно тяжело было крестьянам зимой и ранней весной: "хоть волком вой", "ни травки, ни листа", "земля, как мертвец без савана". Тем не менее, крестьяне не считают себя несчастными, так как на ярмарке довольно весело и оживлённо: много разнообразного товара, показывают представления, женщины нарядно одеты, но самое главное, есть где залить своё горе: "помимо складу винного, харчевни, ресторации, десятка штофных лавочек, трёх постоялых двориков, да "ренскового погреба", да пары кабаков, одиннадцать кабачников поставили палатки". Именно в спиртных напитках крестьяне находят утешение, забывают о насущных проблемах: "явилась водочка: посмотрят да попьют!

Хохочут, утешаются". Автора восхищает умение русского человека радоваться жизни даже в самой трудной ситуации, его находчивость и смекалка.