Прошу вас надо объяснить значение выражений: спать сладким спать мертвым

сладкий сон - хороший сон

мертвый сон - крепко спит и не разбудишь

Сладкий: сноведения хорошие  мертвый: пушкой не разбудишь

Ось і настали літні канікули, коли можна присвятити час улюбленим заняттям. мені дуже подобається читати, тому я вирішила познайомитися з книгою л. керролла «аліса в країні чудес». тоді я навіть не могла уявити, скільки задоволення отримаю, читаючи її. з першої сторінки я поринула у цікавий світ пригод, які постійно головну героїню алісу та її друзів. з ними вона познайомилась під час своєї подорожі по загадковій країні чудес. тут дівчинка зустрілась із різними чудернацькими істотами, що дивували її своїми здібностями та вчинками. деякі з них були добрими, але незвичними, наприклад, чеширський кіт, пелікан додо. інші, навпаки, дуже неприємні, злі та невиховані – це королева сердець та її піддані. і взагалі, все у тій країні було не так, але алісі було цікаво подивитися, що відбувається в іншому світі. для цього їй довелося навіть декілька разів поміняти свій зріст, іноді це було життєво необхідно (наприклад, коли королева звеліла відрубати алісі голову, і їй довелося за чарівного гриба швидко збільшуватися). персонажі дивували алісу, а разом з нею і мене, своїм незвичним виглядом, розмовами і навіть іменами. серед них найбільше мені сподобався чеширський кіт, який, як і справжні коти, приходить тоді, коли сам захоче і куди захоче, причому іноді з’являлись тільки його голова або інші частини тіла, що було дуже кумедно. він підказав алісі, як повернутися додому, проте для цього їй довелося познайомитись із капризною та норовливою королевою. цей персонаж я сприймала як негативний, оскільки в її образі уособлювались усі риси поганого характеру та недостойної поведінки, особливо по відношенню до тих, хто від неї залежав із всіх персонажів найбільш близькою мені була сама аліса, непевно, через те, що ми з нею майже одного віку. і я їй навіть трішки заздрю, адже, дійсно, так цікаво було б потрапити у загадкову країну! мені подобається те, що аліса смілива, не втрачає інтерес до подій за будь-яких обставин, має власну думку, намагається аналізувати та робити висновки про свої і чужі вчинки. надзвичайно цікаво було знайомитись із крає цієї загадкової країни, адже там росли не просто квіти, а квіти, що вміють співати, зустрічались чудернацькі тварини і тим підтверджувалась назва країни. отже, книжка «аліса в країні чудес» виявилась для мене як захоплюючою, так і повчальною, оскільки на цікавих та кумедних прикладах ійським письменником льюїсом керроллом були розкриті деякі негарні риси характеру персонажів, що, на мою думку, властиві не тільки казковим героям, але й звичайним сучасним людям, і яких обов’язково потрібно позбавлятися

Краткое содержание; почему не поднять голос против злодеев прошлого, знаменитых основоположников суеверия и фанатизма, тех, кто впервые схватил на алтаре нож, чтобы отдать на заклание строптивых, не желающих принять их воззрения? великий писатель, иван алексеевич бунин, родился 22 октября 1870 года в воронеже. алексей николаевич бунин, отец писателя, принадлежал к древнему дворянскому роду. мать писателя, людмила александровна бунина (чубарова), также имела старинные дворянские корни. несмотря на это, семья буниных жила скромно, так как алексей николаевич был заядлым игроком и любителем вина, проматывая как свое состояние, так и состояние жены. в 1873 году бунины переехали в именное поместье на хуторе бутырки (орловская область). образованием будущего писателя занимался воспитатель, который преподал ему первые уроки чтения и письма. бунин кукушка краткое содержание особого интереса к учебе иван алексеевич не проявлял, хотя всегда любил читать книги. в 1881 году, в возрасте 11 лет, мальчик поступил в елецкую гимназию, которую пришлось бросить через пять лет, так как у родителей не было средств на дальнейшее образование сына. вернувшись в родной дом, под руководством своего старшего брата ивана, бунин прошел всю программу гимназии, а со временем и программу университета. в 17 лет иван алексеевич написал первые стихи, в которых он подражал творчеству лермонтова и пушкина. в 1887 году состоялся первый дебют молодого поэта в печати. его произведение опубликовали в журнале «родина». еще через год стихи бунина взяли для печати в издание «книжки недели», где публиковались произведения щедрина, толстого и полонского. с 1889 года, переехав в орел, бунин начинает самостоятельную жизнь. в орле выходят первые сборники писателя: «под открытым небом», «стихотворения», «листопад». тогда же, после печати в 1900 году произведения «антоновские яблоки», приходит и первая известность. здесь же бунин жениться, но брак длиться недолго, после чего в 1906 году иван алексеевич вступает в гражданские отношения с верой муромцевой, племянницей председателя госдумы российской империи первого созыва. в начале семейной жизни много путешествовали по восточным странам, побывав в египте, сирии, палестине и других странах востока. официально свои отношения зарегистрировали только в 1922 году. в 1909 году писателя признают академиком изящного слова, а еще через два года бунин получает звание почетного члена общества любителей словесности, которое возглавляет в 1914 году. революцию 1917 года писатель воспринимает негативно, что заставляет его эмигрировать за границу во францию. в париже писатель ведет активную общественную и политическую жизнь, выступая с лекциями и сотрудничая с политическими организациями, хотя в силу своего характера с трудом находит «общий язык» с видными представителями эмиграции. вдали от родины вышли самые известные произведения писателя: «митина любовь», «жизнь арсеньева», «солнечный удар» и др. во время второй мировой войны бунин категорически отказывается от всяческих контактов с нацистами, перебравшись в 1939 году в грассе (приморские альпы), где и провел всю войну, активно интересуясь судьбой своей покинутой родины. бунин кукушка краткое содержание в военные годы бунин написал серию "темные аллеи", которая стала новым веянием не только в творчестве самого писателя, но и во всей . в 1945 году семья буниных возвращается в париж. за все время эмиграции бунин не раз говорил о своем желание вернуться на родину, но, несмотря на указ правительства , разрешающий ему осуществить свое мечту, в россии иван алексеевич так и не вернулся. отчасти на это повлияли гонения на а. ахматову и м. зощенко. умер писатель в достаточно преклонном возрасте 8 ноября 1953 года, оставив великий вклад в . бунин кукушка краткое содержание