Сравнительные сходства сказок братьев гримм снегурочка и пушкин сказка о мёртвой царевне

В сказке братьев Гримм «Снегурочка» (или по-другому «Белоснежка») и в «Сказке о мёртвой царевне и семи богатырях» А. С. Пушкина можно найти сходство в героях и в событиях.

Герои в той и другой сказке:
Мать, мачеха, падчерица, жених, семь друзей.

События в той и в другой сказке:
Падчерица изгоняется мачехой из дома, находит приют в лесу, мачеха ее хочет убить, героиню выручают лесные друзья, а затем оживляет принц.

этот рассказ о простых вещах,росте человеческой личности..в этом рассказе мы познакомились с бедным мальчиком..работа его была скучной для десятилетнего мальчика.мать видел он редко покровитель его лиш угрозами да тумаками.у петьки не было праздников все его дни были похоже друг на друга.и он всё больше худел и болел .не удивительно что он от такой жизни его лицо покрывалось сеткой мелких морщин от чего петька походил на маленького старичка.однажды мать его взяла на дачу.радостный мальчик пассажирам интересовался как едет поезд облачкамза городом.петькины глаза перестали казаться сонными а морщины стали пропадать. он подружился смитей тот научил его купаться удить рыбу играть.петька как только услышал что надо ему возвращаться он падает на землю плачет.мать отвезла его в город и начелось всё сначало.

"Герой нашого часу" - —перший російський реалістичний психологічний роман в прозі. У романі піднімається злободенна проблема: чому розумні і енергійні люди не знаходять застосування своїм незвичайним здібностям і "в'януть без боротьби" на самому початку життєвого терену? На це питання Лермонтов відповідає історією життя Печоріна, молодої людини, що належить до покоління 30-х років XIX ст.в образі Печоріна автор представив художній тип, що увібрав в себе риси цілого покоління молодих людей початку століття.

У передмові до " Журналу Печоріна "Лермонтов пише:" історія душі людської, хоча б самої дрібної душі, чи не цікавіше і не корисніше історії цілого народу..."

Таке ідейне завдання автора зумовило і своєрідну побудову роману. Особливістю його є порушення хронологічної послідовності подій.

Роман складається з п'яти частин, п'яти повістей, що мають кожна свій жанр, свій сюжет і свій заголовок. Тільки основний герой об'єднує всі ці повісті в щось цілісне, в єдиний роман.

Особливе місце в романі займають останні три повісті - це історія життя Печоріна, написана ним самим. Ця історія представлена у вигляді щоденника ("Княжна Мері"), а також і у формі записок, які герой склав вже через деякий час.

Лермонтов підкреслює, що сповідь Печоріна цілком щира, що він (Печорін) був суворим суддею самому собі і "нещадно виставляв назовні власні слабкості і пороки".

Печорін- "зайва людина". Поведінка його незрозуміло оточуючим, тому що у них звичайна, поширена в дворянському суспільстві точка зору на життя. При всій різниці зовнішнього вигляду і відмінності характерів і Онєгін з роману А.С. Пушкіна, і герой комедії А. С. Грибоєдова "Горе від розуму" — Чацький, і Лермонтовський Печорін належать до типу "зайвих людей", тобто таких людей, для яких в навколишньому їх суспільстві не знаходилося ні місця, ні справи. Бєлінський сказав про Печоріна: "це Онєгін нашого часу, герой нашого часу. Несхожість їх між собою набагато менше відстані між Онегою і Печорою". Герцен теж назвав Печоріна "молодшим братом Онєгіна".

Объяснение: