Свопросом по смешон ли дон кихот, пытаясь идеализировать возлюбленную?

Может быть он и кажется смешным со стороны, но по-моему мнению,любые чувства , даже самые не лепые, достойны уважения.

Есе на тему: «Прийде нове життя, добро нове у світ» Пророцькі візії творчості Івана Франка Великий Каменяре! Славний титане українського слова! Скільки років назад ти вже знав, щоб викувати кращу долю, нам необхідно покласти надзвичайно відповідальну і важку, пітну роботу... Скільки мук, сліз і страждань треба людині витерпіти, щоб наше життя було мирним, дружним, надійним і вільним... Нам, молодому поколінню, також необхідно задуматися над тим, якими нездоленими силами притаманні каменярі. Яка могутня сила у руках каменяра, яка може подолати будь-які перешкоди. Витримка і сила духу трударів не згасає, а тільки набувають сили, щоб розбити скелю перешкод і покласти шлях до щастя. Ми , діти сьогодення, готові стати на шлях каменярів, щоб своїм потом, розумом і відданістю відстояли свободу і волю своєї рідної країни. Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті Святою думкою, а молоти в руках. Нехай прокляті ми і світом позабуті! Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі, І щастя всіх прийде по наших аж кістках. Ми зробимо все, щоб примножити красу і багатство рідної землі, працюватимемо для зростання добробуту своєї Вітчизни. У цей важкий час, коли і наша країна починає утвержуватися серед цивілізованих країн Європи, ми не розчаровуємось , а віримо , що наш народ нарешті здобуде омріяне щастя і добробут. Дякуємо Тобі, Великий Каменяре, за підтримку, за вчення! Надіємося, що твої слова стануть для нас вирішальними спрямуваннями для створення майбутнього нашої рідної Батьківщини - України. Ми згадуємо слова вчителя-митця: І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ. Молимося до Бога , щоб це збулось.

Есть профессия, а есть призвание. Вопрос только в том, что в человеке победит в результате борьбы. Талантливые люди, как правило, талантливы во многом. И Булгаков был талантливым врачом. Врачебная практика помимо основного предназначения, дала Булгакову огромный материал для литературной работы и множество психологических наблюдений. Чего стоят одни его "Записки врача". Но все-таки призвание взяло верх и он оставил практику. Чехов, кстати, так до конца жизни и не перестал быть врачом. Вообще, кажется, между профессиями врача и писателя есть нечто общее - одни врачуют тело, другие - душу. И обе профессии крайне гуманны по сути, и обе нужны людям.

Объяснение: