Главные герои книги абрамова "несмышлёныши". не краткое содержание, или чему учит, а главные !

Василиса Милентьевна, главная героиня повести, на неделю приехала к сыну Максиму и невестке Евгении, она ходит в лес за грибами, мы слышим рассказ о её жизни. Василиса Милентьевна заболеет и, ещё не поправившись, уедет к другому сыну. Рассказчик проводит её, а через 3 дня уедет сам. )
Да, история нехитрая, динамика развития событий подобна течению спокойной северной реки, но внешняя неторопливость повести восполняется её внутренней глубиной. Обратимся к тексту и рассмотрим его подробнее. Как готовятся в доме к приезду старой Милентьевны?
(Евгения и Максим ждут мать как дорогого гостя, усердно прибирают и чистят дом. )
(Все в доме ожили, произошло чудо – Евгению “будто живой водой вспрыснули”, рассказчик почувствовал какой-то непонятный задор и побежал колоть дрова для бани – отогревать иззябшую старуху, когда она вернётся из леса. )
И вот появляется Василиса Милентьевна. Что подчёркнуто в её портрете? Кого вспоминает рассказчик?
(Она устала, у неё худое тонкое лицо, заметно подрагивающая голова, голубые, слегка прикрытые глаза, полные “благостного удовлетворения и тихого счастья.. . счастья старого человека, хорошо, всласть потрудившегося и снова доказавшего и себе, и людям, что он ещё не зря на этом свете живёт”. Рассказчик вспоминает свою мать, у которой “так же довольно светились и сияли глаза” после тяжёлой работы. От Василисы Милентьевны как будто идут свет и тепло, которые сразу притягивают к ней людей, и она становится близким, родным человеком, на которого “так славно, так приятно смотреть”.)
Василиса Милентьевна сразу садится перебирать и солить грибы, Евгения и рассказчик ей. И здесь, среди солнечных зайчиков и “избяного тепла”, мы услышим начало истории жизни Василисы Милентьевны.
Покорённый обаянием, добротой и силой старой крестьянки, рассказчик идёт провожать её и, посадив в кузов машины, долго смотрит вслед. Что видит он, от чего не может оторвать взгляд?
(Он видит удаляющееся белое пятно: Василиса Милентьевна прощально машет ему платком. Она удаляется и как будто продолжает излучать свет. )
С первой и до последней страницы повести Василиса Милентьевна озаряет всех вокруг светом своей души, своей любви, своего добра. Озарила она и жизнь рассказчика. Что он понял после этой встречи? Что изменилось в нём? Как вы ответите на вопрос нашего урока?
(Все занятия стали казаться рассказчику игрой, потому что они радовали только его, он жил только для себя, для своего удовольствия. А теперь ему “захотелось работать, делать людям добро. Делать так, как делает его и будет делать до своего последнего часа Василиса Милентьевна, эта безвестная, но великая в своих деяниях старая крестьянка из северной лесной глухомани”. Он понял, что жить надо для других.
Смысл настоящей жизни – работать и делать людям добро, это самое главное, самое важное дело.)

Нетрадиційний урок з української літератури проходить у формі ділової гри «У редакції газети». Під час уроку учні об’єднуються в групи-відділи, кожен із яких працюватиме над певною рубрикою. На дошці є макет газети. Упродовж часу, відведеного на роботу, відділи мають опрацювати завдання та презентувати його, оформивши рубрику газети. Учитель виконує роль редактора, який оцінює роботу відділів, коригує матеріали рубрик та дає дозвіл на їх «друк». У кінці уроку учні отримують продукт діяльності — газету з рубриками. Розроблений урок побудований на засадах інтерактивного навчання, що сприяє творчому розвитку та пізнавальній активності школярів.

Мета: продовжити аналіз повісті О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили», характеристики щедрого на добро головного героя твору як особистості; розвивати вміння учнів формулювати основну думку твору, висловлювати своє ставлення до зображуваного; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість; формувати й розширити світогляд учнів; виховувати почуття пошани до української літератури, мистецтва слова, повагу до творчості О. Гавроша; прищеплювати доброту, чуйність, мужність, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: комбінований.

Форма-проведення: урок-ділова гра «У редакції газети».

Обладнання: комп’ютер, підключений до мережі Інтернет, шаблон газети «Наші герої», назви відділів, завдання відділам, гирі для жеребкування, проектор, мультимедійна презентація.

Нетрадиційний урок з української літератури проходить у формі ділової гри «У редакції газети». Під час уроку учні об’єднуються в групи-відділи, кожен із яких працюватиме над певною рубрикою. На дошці є макет газети. Упродовж часу, відведеного на роботу, відділи мають опрацювати завдання та презентувати його, оформивши рубрику газети. Учитель виконує роль редактора, який оцінює роботу відділів, коригує матеріали рубрик та дає дозвіл на їх «друк». У кінці уроку учні отримують продукт діяльності — газету з рубриками. Розроблений урок побудований на засадах інтерактивного навчання, що сприяє творчому розвитку та пізнавальній активності школярів.

Мета: продовжити аналіз повісті О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили», характеристики щедрого на добро головного героя твору як особистості; розвивати вміння учнів формулювати основну думку твору, висловлювати своє ставлення до зображуваного; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість; формувати й розширити світогляд учнів; виховувати почуття пошани до української літератури, мистецтва слова, повагу до творчості О. Гавроша; прищеплювати доброту, чуйність, мужність, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: комбінований.

Форма-проведення: урок-ділова гра «У редакції газети».

Обладнання: комп’ютер, підключений до мережі Інтернет, шаблон газети «Наші герої», назви відділів, завдання відділам, гирі для жеребкування, проектор, мультимедійна презентація.