За этот год изучение литературы многое изменило во мне. В первую очередь- взгляд на мир. После прочтения таких авторов, как (здесь идёт допустим Пушкин или Лермонтов(выбераешь сама))) я поняла, что такое истинная поэзия. Стихи этих поэтов написаны действительно красивым, созвучным и прекрасным русским языком...
Но ведь не только поэзией славилась наша страна, здесь, на страницах учебника встречаются произведения, по красоте не уступающие стихам Пушкина. Например: (я вот изучаю в 6ом классе "Разноцветную бабочку") философская сказка Андрея Платонова "Разноцветная бабочка". Здесь главная героиня ждёт, надеется встретить своего сына и живёт ради этого...Она научила меня упорству, желанию достичь цели.
Этот год был для меня самым познавательным за всю мою недолгую школьную жизнь. Я поняла, что такое любовь, верность, доброта, честность.
Подробнее - на -
Мабуть кожна людинать колись замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Для людей є ціллю прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства, краси або навіть безсмертя. Але людина знає, що життя не вічне та хочеться щось зробити корисне для нашого життя.
Кожна людина може залишити після себе щось корисне для людства, щось важливе. Вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки, народити дітей та виховати нове покоління- все це залишиться на нашій планеті і це може змінити наше життя. Багато людей, що вже вже давно померли, які наприклад щось відкрили в науці або щось розробили, залишаються у людській пам'яті, бо вони залишили великий слід у нашому житті. Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини і коли людина прагне чогось й діє - це дуже добре.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему "пісня - душа народу" 7 клас 10-15 речень
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.
Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.
В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч:
А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.
Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.