Главные и второстепенные герои сказки о мёртвой царевне и семи богатырях

Попроси пояснень Слідкувати Відзначити порушення! Veronikanetreba03 19.03.2020

Рішення

Відповідь від

kgorchakov2014

Творення і примноження добра, краси. Усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки

Нещодавно, на уроках з української літератури, ми прочитали дуже цікаву повість казку «Русалонька з 7-В, або прокляття роду Кулаківських». Цей твір увібрав до себе і реальне, і фантастичне. Головна героїня Софія зробила багато гарного і поганого протягом усього твору.

Ця повість підіймає такі вічні теми як добро і зло сучасного світу. Автор Марина Павленко намагається привнести до нас образи добра. Такі персонажі як Сашко та Сніжана дуже гарно виглядають у контексті історії про прокляття роду Кулаківськіх. Сашко дуже щирий та особливий. У ньому не має ні краплі лицемірства та зла. Сніжана дуже гарно ставиться до Софійки та нікому не бажає нічого поганого. Головною красою цього заплутаного твору є чисті наміри Софійки, Сашка, Сніжани та інших добрих персонажів. Від них ніби так і віє добром, красою та гумором. Вони найгарніша частина твору!

Якщо подивитися на всі добрі справи, що зробила Софійка можно відзначити, що вона дуже чуйна до своєї сім'ї. Вона допомагала батькам слідкувати за молодшим братом та проводила багато часу зі Сніжаною. Софійка є прикладом дуже доброї людини.

Протягом цієї цікавої історії персонажі роблять багато гарних та не дуже гарних вчинків. Софійка так хотіла до своєму коханому Вадиму, що навіть не думала про наслідки. Її справи могли завдати шкоди, але вона не усвідомлювала наслідки. Вадим не помічав Софійку та вчиняв не справедливо. Софійка всіма силами намагалася привернути його увагу. Дівчинка вчиняла не відповідально, але слухала лише своє дівоче серце…

Повість «Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківськіх » подарувала нам образи неймовірно добрих та чудесних людей. Якщо світ хоче бути кращим, ми повинні слідувати по їхньому сліду!

История создания – Стих написан в 1844 году, опубликован в том же году в сборнике стихов под названием «Гаммы».

Тема произведения – Восхищение красотой ночного пейзажа.

Композиция – Стихотворение условно разделено на две части: в первой части представлено описание спящей природы, во второй – восторженное настроение лирического героя сменяется грустью и задумчивостью.

Жанр – Пейзажная лирика.

Стихотворный размер – Четырехстопный хорей с рифмой ААБВВ БГДДГ.

Метафоры – «месяц невидимкой», «в тесном сонме».

Эпитеты – «сонный», «бледный», «сизые», «фосфорический».

Олицетворения – «месяц … без приюта в небе ходит».