Твір мініатюра на тему" чого мене навчив хлопчик михайлик зі твору гуси-лебеді летять " нужно 30 !

Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько.   з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться  любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допо­могти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому:   «бу­деш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.

1.»Не любит лесник, чтоб парнишка без дела валандался.»
2″.Лесник заскочил в избу, выбежал — в руках двустволка. Вскинул к плечу, из дул полыхнул огонь, грохнули выстрелы».
3.»Лесник сорвался с места, ружьё за спину, подвязал лыжи — и в темноту, туда, откуда донёсся Егоркин выстрел.»
4.»Лесник поднялся. Страшный стал: в одну ночь постарел и сгорбился.»
5.»Бежит по ним лесник, сам глазами по снегу шарит. Не пропускает ни следа, ни царапины. Читает по снегу, как по книге.»
6.»Глядит лесник на снег и всё понимает: где Егорка шёл и что делал»
7.»— Сынок! — вскрикнул лесник и без памяти кинулся к дереву.»
8.»Духом домчался лесник до дому с Егоркой на спине.»
9.»Лесник сидел у него в ногах, поил его горячим чаем с блюдечка.»
10.»Лесник взял у него из рук блюдце, плотней прикрыл сына овчиной и глянул в окно.»

Мораль басни "Лгун"

Не менее плохим и опасным чем жадность, является такое свойство человека как ложь и притворство. О том, как легко потерять доверие окружающих людей, и насколько трудно завоевать его опять, и раскрывает перед нами мораль басни Лгун.

Притворяясь, что на стадо напали волки, мальчик всего лишь хотел обратить их внимание на себя. Но в итоге, ему перестали верить, и когда произошла настоящая беда, на его слова уже никто не обратил внимание, и как следствие, он навредил и себе, и всем, кто доверил ему стеречь своих животных.

Некоторые люди, также как герой басни придумывают несуществующие проблемы, чтобы добиться внимания к себе, скрыть свою вину или добиться послабления в учебе, профессии или ином деле.

Но если часто пользоваться подобным приемом поведения, люди все равно поймут, что ты говорил неправду, и когда по-настоящему нужна будет они примут твою за очередное вранье, и доказать обратное будет уже непросто, а бывает это и невозможно.