Для толстовства характерны: Непротивление злу насилием Искусство - фальшь и ложь, поэтому создавать его не нужно "Церковь - ложь"; верить в Бога надо в душе, без каких бы то ни было внешних ритуалов Сопротивление злу силою Театр - искусство искусств, репетиция жизни Сытая и комфортная жизнь Уход от цивилизации, возвращение к естественной жизни крестьян

Непротивление злу

Объяснение:

Толстой никогда не позиционировал свой жизненный пример как учение. Однако, его взгляды подрывали основу государственной и религиозной власти и в чем-то перекликалось с учением социалистов. Толстовством его назвали церковные и гос. деятели, когда обвиняли  людей воспринявших его идеи и призывали к отказу от платежа податей и службе в армии и тд., их называли "толстовцами" и ссылали в Сибирь и Закавказье. Ну и там само собой они организовывали общины "толстовцев".

1. Непротивление злу насилием - одно из важнейших положений мировоззрения Толстого наряду с "любовью к ближнему" или "всеобщей любовью" и "всепрощением".

2. "Церковь - ложь" - неясная цитата, не думаю, что принадлежит Толстому, вернее будет "церковь лжёт", то есть ведет верующего по ложному пути, а не по пути веры в Бога. Так же искажено "верить в Бога надо в душе...", у Т все несколько иначе, то есть для веры в Б церковь, посредничество церковной системы и церковные ритуалы человеку не нужны, кроме того нужно понимать что "вера" - это активное действие, а не состояние "души", вера может быть выражена в любви к ближнему или прощении.

3. Уход от цивилизации... - опрощение.

Вообще понимание толстовства сильно искаженно, даже на сегодняшний день.

После прочтения письма Татьяны, Онегин не стал лукавить и честно сказал ей о том, что у него нет чувств к ней. Тем самым он проявил себя с лучшей стороны, но все же некоторые могут осудить Онегина за его прямоту и упреки за  наивность, в ответ на ее  признание. После долгой разлуки, когда Онегин вновь встречает Татьяну, он влюбляется в нее, но уже замужняя,  Татьяна не может ответить ему взаимностью, хоть и до сих пор любила его. Онегин  всячески пытался привлечь ее внимание, но все безрезультатно.

Объяснение:

На мій погляд, не існує жодної юної дівчини яка б не мріяла зустріти своє єдине та справжнє кохання. Є безліч цікавих та романтичних книг про світле почуття любові. Найбільш яскравою книгою про романтичне кохання являється повість Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".

В першому класі, як тільки я навчилася читати - я записалася в шкільну бібліотеку. Перша книга, яку я захотіла прочитати виявилася саме "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна. Звичайно, в першому класі я не змогла зрозуміти цю повість, я читала і нічого не розуміла. Але потім, коли я трохи підросла і почала читати дуже багато книг, то мене дуже вразила ця книга. Одного разу на літніх канікулах, я відкрила книгу, сівши на лавку під яскравим пекучим сонцем, і не помітила, коли перегорнула останню сторінку. Вона мене настільки захопила, що я навіть не помітила, як промайнув час.

Перед моїми очима яскраво вимальовувалось і дитинство, і юність головних героїв Ассоль і Артура Грея, їх мрії, їх перша зустріч та романтичний корабель з пурпуровими вітрилами. Герої повісті росли і виховувалися в різних по статкам сім'ях. Але їх об'єднували загальні риси: уміння мріяти і романтизм. Грея виховали справжнім чоловіком, який уміє цінити прекрасне та поважати жінок. Цей хоробрий юнак незважаючи на те що виріс в забезпеченій сім’ї не цурався будь-якої роботи, та завжди захищав несправедливо скривджених. Він покинув рідний дім для того щоб стати справжнім моряком. Капітан корабля, де Грей служив юнгою побачив та оцінив впертий характер хлопчини та його бажання досягати поставлених цілей. Юнга за чотири роки служби на флоті став справжнім капітаном, який вмів керувати не лише кораблем але й командою судна.

Асоль виховувалась лише батьком, так як її мати померла ще коли дівчинка була зовсім маленькою. Батько, для того щоб заробити на життя, виготовляв іграшкові моделі кораблів, і Асоль допомагала йому їх продавати. Одного разу місцевий збирач легенд передбачив, що вона зустріне і закохається в справжнього принца, який приїде за нею на судні з пурпуровими вітрилами. Маленька дівчинка запам’ятала та повірила в цю красиву казку. Гарна, розумна та працелюбна дівчина з раннього дитинства мріяла, що зустріне свого єдиного, який покохає її на все життя і буде цінити її такою якою вона є – без посагу і лише зі щирим серцем.

Источник: Твір на тему Пурпурові вітрила Гріна (твір роздум)