Цитатный план "всем глупым счастье от безумья всем умным горе от ума"

Действие I

1)"Утро, чуть день брезжится".
2)"Нельзя ли для прогулок, подальше выбрать закоулок?"
3)"Блажен, кто верует, тепло ему на свете! "
4)"Быть взрослой дочери отцом!"

Действие II

1) "Петрушка, вечно ты с обновкой."
2)"Поди-тка послужи. -Служить бы рад, прислуживаться тошно."
3)" И золотой мешок, и метит в генералы..."
4)"Ах! Боже мой! упал, убился!" - Уж не старик ли наш дал маху?"

Действие III

1)"Дождусь ее, и вынужу признанье: Кто наконец ей мил?"
2")Вот он, на цыпочках, и не богат словами".
3)"Столы для карт, мел, щеток и свечей!"
4)" С ума сошел! Ученье - вот чума, ученость - вот причина."

Действие IV

1)"Ну бал! Ну Фамусов! умел гостей назвать!"
2)" Мне завещал отец: угождать всем людям без изъятья."
3)"Слепец! я в ком искал награду всех трудов!"
4)"Ах! Боже мой! что станет говорить Княгиня Марья Алексевна!"

Берман – герой                    Берман - звичайна людина                Берману нічого втрачати

Берман не знайшов себе в житті, не реалізував своїх здібностей, не зміг боротися з обставинами життя, із  власними вадами.  Його останній  вчинок – це як  крик  душі ‘‘ маленької людини ‘‘, яка безсила змінити що – небудь у власному житті, але яка знаходить сили, щоб змінити на краще життя дівчат, яких щиро любить.                     Як блискавка у темряві робить видимими певні речі, так і письменник висвітлив найважливішу рису Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше ‘‘ мінусів ‘‘, аніж ‘‘ плюсів ‘‘, здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності.

Основний мотив вірша “Згаси мій зір” став мотив органічного злиття поета з “живим космосом”, стихіями природи, що творять життя. В основі вірша лежить такий художній прийом як антитеза. Антитеза наголошує силу віри ліричного героя в Бога: які б перепони не стояли на його шляху до Господа, він все здолає. В останніх рядках вірша звучить його ідея. Ліричний герой так злитий з Господом, що навіть Бог не може позбавити його цієї єдності. Поезію написано у формі звертання. Автор натякав на те, що коли в людини забрати слух і зір, відчуття й почуття, переживання й думки, а зрештою, і саму плоть, то те, що залишиться, буде Бог, Єдине. “Бог” – це життя, що пульсував в речах та істотах, найрізноманітніших прояви стихійної життєвої сили