Будь ласка іть написати переказ з зарубіжної літератури про "айвенго"

Айвенго — відважний, безстрашний воїн. Я цілком згодна з Ровеною, яка, нагороджуючи Айвенго, мовила: «Ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!» Сакс за походженням, Айвенго вступає до війська короля Річарда Левине Серце. В далеких краях розноситься слава про відвагу, бойову вправність, мужність Айвенго. Ніколи Айвенго не зраджує свого короля, свою кохану, своїх друзів. Одна з найпривабливіших чеснот лицаря Айвенго — вірність. Вступивши до війська Річарда, він залишався відданим своєму королю й у часи, важкі для того. Вірність Вілфреда своїй коханій позбавляє його і спадку, й батьківської прихильності, робить вигнанцем. Але Айвенго — справжній лицар, а справжній лицар не може стати зрадником.   Айвенго прагне перемоги, але перемоги гідної, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй мужності та вправності, майстерності та Айвенго завжди перемагає.   Він уміє бути вдячним і ризикує життям заради іновірки Ребеки, яка вилікувала його після турніру. Здається, шляхетне походження Айвенго дозво­ляло йому бути пихатим. Але здатність до співчуття бути вдячним примушує його, ще слабкого, мчати на двобій за життя єврейки.   Славетний лицар Айвенго, гадаю, назавжди залишиться одним з моїх улюблених літературних героїв. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.  

Роман «451 градус за Фаренгейтом» розповідає про тоталітарне суспільство, в якому література заборонена, а пожежники повинні спалювати всі заборонені книги, які виявлять, разом з будинками.

Ідея твору:Читання книг, освіта врятують світ від загибелі.

Тема

Побудова суспільства в майбутньому.

Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві  

Проблематика

Знецінення культури, тотального контролю,  

інакомислення, натовп і влада

Символіка

Механічний пес — символ тоталітаризму,  

репресії, він нагадує про покарання

за незгоду з суспільством, за  

намагання вибитися із «загального кола»

Объяснение:

Главный герой произведения – Слепцов. Он потерял сына. Сын, видимо, был единственным близким человеком, единственным утешением, надеждой. Оттого–то и удивляется Слепцов тому, что «сам он ещё жив», ведь гроб был наполнен «его жизнью».

Систему персонажей можно представить в следующем виде:

Девушка из дневника- СЫН => СЛЕПЦОВ <= БАБОЧКА -Иван

Основополагающий принцип этой системы следующий: эта система отражает тему жизни и смерти. Слепцов – главный герой произведения. Он стоит между этими двумя явлениями и ему предстоит сделать выбор. Сын – отражение линии смерти, бабочка – жизни. Можно сказать, что он стоит между двух огней.

В данном произведении, если поменять события местами, то будет описана не жизнь Слепцова, а жизнь самого мальчика, его смерть и реакция отца. Нам же, благодаря такой фабуле, удается увидеть лишь реакцию отца, которая, безусловно, является главным элементом в тексте.