Всинем небе плывут над полями облака с золотыми краями. что можно почувствовать в этих словах?

Нежность, свободу , легкость, чистоту, мягкость.

Я писал уже это сочинение в 5 классе :) Вот, для тебя еще раз напишу.

Я прочитал сказку Н.В.Гоголя "Ночь перед Рождеством". Это произведение наполнено волшебством. 
В этой повести встречаются волшебные герои: черт, ведьма, Пацюк. Черт – украл луну, ведьма летала по небу, а Пацюк даже связался с самим чертом. 
В каждом волшебном произведении встречаются какие-нибудь необычные И здесь тоже встретилась такая Оксана попросила Вкулу, чтобы он достал ей апоги, прямо как у самой царицы Екатерины II. Только тогда она выйдет за него замуж. 
В предрождественскую ночь Солоха запихнула в мешки Чуба, дьяка, черта, Голову. Чуб и Дьяк оказались вместе в одном мешке, а черт и Голова – в разных. Они потом оказались в разных местах. 
Вернемся к Вакуле. Ему повезло: ему в мешке достался черт, и поэтому Вакула оседлал черта и отправился в Санкт-Петербург к Екатерине II за сапожками. Черт, когда они прилетели на место, стал конем, и Вакула поскакал на черте к царице. Потом, когда они прилетели обратно, он дал черту пинок.
Никто не поверил своим глазам, когда объявился Вакула, особенно Оксана, потому что все думали, что Вакула покончил с собой. Но все закончилось хорошо – они поженились. 
Мне кажется, Гоголь использовал волшебство в этой сказке, потому что обойтись без него было невозможно, потому что Рождество само волшебное.

З давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись упродовж віків. Наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. Саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.

Можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Недарма в народі говорять: «Найдорожча пісня — з якою мати колисала».

Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «Хто співає, у того робота скоро минає». Пісня йшла поруч з народом всі віки. Під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. Ось тому народ і говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».