Твір-роздум на тему самоствердження людини за романом місто
Ответы
В процессе беседы учитель подводит детей к выводу о том, что Юшка не такой, как все, что для окружающих жить – злиться, а для Юшки жить – любить, что основные проблемы, поднятые в рассказе, – проблемы доброты и непохожести, а значит, ненужности человека. Автор наделил Юшку мудростью наивности и силой слабости, заставив читателя верить Юшке, переживать за него.
«Юшка и взрослые»: «Взрослые пожилые люди, встретив Юшку на улице, иногда обижали его. У взрослых людей бывало злое горе или обида; они были пьяными, тогда сердце их наполнялось лютой яростью»
Важно видеть во взрослых детские черты. Взрослый – это лишь изуродованный ребенок.
«Юшка и дети»: «Дети бросали в него предметы с земли, подбегали к нему, трогали его и толкали, не понимая, почему он не поругает их, не возьмет хворостину, и не погонится за ними, как делают это большие люди».
Зло для детей – проявление нормы, более того, источник радости и веселья. Им хочется, чтобы Юшка «отозвался им злом и развеселил их». Юшка верил, что дети любят его, потому что для Юшки несомненна добрая природа человека и любовь как источник тяготения людей друг к другу.
«Юшка и прохожий»: «Веселый прохожий, знавший Юшку, посмеялся над ним:
-Что ты землю нашу топчешь, божье чучело! Хоть бы ты помер, что ли, может, веселее бы стало без тебя…
Замахнувшись, прохожий с силой злобы толкнул Юшку в грудь, и тот упал навзничь».
Некоторым людям недоступны такие элементарные чувства, как сострадание, доброта, милосердие.
Вывод: люди лишены доброты, сочувствия, сопереживания.
В рассказе раскрывается важный в художественной системе писателя образ матери. Платоновский герой открывает для себя горизонт всех людей,
отправляясь “первый раз в первый класс”.
Автор описывает первый школьный день первоклассника Артема. А. Платонов очень достоверно рисует детские страхи мальчика, впервые оторвавшегося от матери.
Маленький человек, впервые вышедший в огромный враждебный мир, встретил в нем добрую защитницу, «еще маму» , которая не только успокоила все его страхи, отнесясь к ним с юмором, но и научила по-новому любить свою настоящую мать, не обманывая ее надежд на то, что в школу он ходил не просто так, а уже с первого дня чему-то научился.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
В романі "Місто" Валер'ян Підмогильний описував сільську молодь, що тисячами тягнулася у велике місто в пошуках кращого життя.
Головний герой роману - саме таким представником, що вирушив до Києва з надією вивчитися в університеті та повернутися до рідного села. Дорогою до міста він зустрічає дівчину, яка знаходиться у таких же обставинах та складнощах, що і він.
Прибувши до міста, Степан вражено вивчає все навкруги. Київ лякає його, виникає вороже ставлення до усього, що його оточує, все здається безглуздо пафосним. Герой заздрить, адже сам він не народився тут, у місті великих можливостей. Також перед нами постає те, з якою легкістю Степан змінює своє відношення до оточуючих його факторів. Кожен раз, коли Радченко отримує все кращі та кращі умови проживання, він звикає до них, вважаючи, що заслуговує більшого. Вимоги стають все вище, тож він реалізує їх.
Водночас, головний герой є дуже самостійною та розважливою людиною. Він заощаджує кошти на кожному кроці, керуючись словами: "Немає сенсу витрачатись на щось середнє, коли можна накопичувати на краще, проживаючи у поганому". Вимоги героя зростають і до оточуючих людей. Він утримує лише вигідні стосунки, що приносять йому користь. Стаючи краще за інших, він обриває стосунки. Саме так він поступив із селом, друзями, жінками, університетом.
Протягом усього свого формування, своїх пригод у місті, Степан був справжнім завойовником, постійно покращуючись, піднімаючи все вище і вище свій статус, бажаючи найкращого. Та зрештою Степан Радченко втратив своє щастя, він переміг місто, але став таким же сірим та неважливим, як інші жителі міста.