Прочитай текст , ромашка’ и ответь на вопросы: у дороги стояла дача. возле неё находился маленький садик. на клумбах перед дачей красовались пышные цветы. у дороги в зеленой траве росла ромашка. это был бедненький и простенький цветок. ромашку обычно не видят и не замечают в траве. но она не обижалась на это. она жадно тянулась к солнцу. а солнечные лучи грели и ласкали её. ей все было интересно. ромашка была счастлива. вопросы: 1) что вынесено в заголовке текста: тема или основная мысль? 2) найти в тексте и запиши слова, противоположные по значению 3) найти в тексте и запиши слова, близкий по значению 4) какова основная мысль текста? в каком предложении она заключена? подчеркни это в предложение в тексте

1. Тема
2. Маленький пышный
3. Бедный простенький
4.Ромашку обычно не видят и не замечают в траве. Но она не обижалась на это.

Ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» вийшов в 1695 році в Іспанії. Головний герой книги – збіднілий дворянин, іспанський ідальго Дон Кіхот. Письменник описує героя свого твору як міцну, сильну, але напрочуд худорляву і високу за зростом людину, яка досить просто одягається в будні, а на свята наряджається у одяг з тонкого сукна з оксамитом.

Весь свій час Дон Кіхот проводив за читанням романів про лицарські подвиги і врешті-решт майже втратив від цього розум. Його захопила одна єдина думка – кинути усе і стати справжнім мандрівним лицарем. Адже на реальний оточуючий світ від дивився поглядом лицарів минулих часів. Його ніхто не розумів, з нього жартували і сміялися. Але Дон Кіхот, не зважаючи на усі свої дивацтва, вважав за обов’язок дотримуватися свого слова і дуже справедливо судив вчинки інших.

Слід сказати, що головний герой роману за своїм зовнішнім виглядом не дуже походив на лицаря. Та і його вірний зброєносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на вірного помічника лицаря. Але незвичайними вони були тільки на вигляд, а у душі це були гідні люди, які прагнули відстоювати власну гідність і гідність тих людей, які, на їх думку, були принижені чи ображені.

Н. В. Гоголя глибоко цікавила історія Малоросії, хоча ставлення до політичної і культурної ролі українців було неоднозначним у різні періоди творчості: від захоплення і великих надій до песимізму, віднесення всіх досягнень і заслуг у глиб часів. 
Геніальна інтуїція в поєднанні з прекрасним знанням національного характеру дозволили Гоголю створити багатогранні й виразні образи запорізьких козаків, справжньої легенди бурхливого, військового, богатирського часу. Два брата Остап і Андрій, які виросли і виховані в однакових умовах, являють собою полярно протилежні людські типи. Остап - те, що називають бездоганним бійцем, надійним товаришем. Він мовчазний, спокійний, розважливий. Остап продовжує і шанує традиції батьків і дідів. Для нього ніколи не стоїть проблема вибору, морального подвійності, коливань між почуттями і обов'язком. Він дивно цільна натура. Беззастережно приймає Остап запорізький побут, ідеали і принципи старших товаришів. Поштивість ніколи не переходить у нього в догідливість, він готовий проявити ініціативу, але з повагою ставиться до думки інших запорожців. У той же час він ніколи не буде цікавитися думкою, поглядом "чужих" - іновірців, іноземцев. Остап бачить світ суворим і простим. Є вороги і друзі, свої і чужі. Його не цікавить політика, він прямодушний, відважний, вірний і суворий воїн. Остап немов вирубаний з цільного шматка каменю, його характер дан готовим у своїй основі, і розвиток його - це пряма, у вищій точці подвигу яка обриваються смертю. 
Андрій - повна протилежність братові. Гоголь показав відмінності не тільки людські, але й історичні. Остап і Андрій майже ровесники, але це типи, що належать різним історичним часам. Остап з героїчною і примітивної епохи, Андрій внутрішньо близький більш пізнього часу розвиненою і витонченої культури і цивілізації, коли політика і торгівля займають місце війни і розбою, Андрій м'якше, витонченіший, гнучкіше брата. Він наділений великою чуйністю до чужого, "іншого", більшою чутливістю. У Андрія Гоголем відзначені зачатки тонкого смаку, відчуття краси. Не можна, однак, назвати його більш слабким. Йому властива Відвага в бою і набагато більш важлива якість - сміливість зробити самостійний вибір. В стан ворога його приводить пристрасть, але за цим стоїть більше. Андрій хоче воювати тепер за своє, те, що він сам знайшов і назвав своїм, а не отримав у спадок, за традицією. 
Два брата мають стати ворогами. Обидва гинуть, один - від рук ворогів, інший - від руки батька. Не можна назвати одного гарним, іншого - поганим. Гоголь дав національний характер у розвитку, показав людей, по натурі належать різним історичним епохам.