Можно ли назвать жен декабристов героинями в чём их подвиг

Жены декабристов-храбрые,стойкие женщины.Они готовы на  все,чтобы остаться со своим мужем и со своими детьми.Их высылали в Сибирь,где лишались своих чинов и почетных различных благодарностей,хотя у них был выбор остаться в кругу светской жизни(балы,пиры),но они стойко,как оловянные солдатики,последовали за своими мужьями.Вот что творит настоящая любовь.

ответ: реплики: "одна беда: маша; девка на выданье, а какое у ней приданое? хорошо, коли найдётся добрый человек; а то сиди себе в девках вековечной невестою".

"и, полно! - возразила капитанша. - только слава, что солдат учишь; ни им служба не даётся, ни ты в ней толку не ведаешь. сидел бы дома да богу молился; так было бы лучше".

"- добро, - сказала комендантша, - так и быть, отправим машу. а меня и во сне не проси: не поеду. нечего мне под старость лет расставаться с тобою да искать одинокой могилы на чужой сторонке. вместе жить, вместе и умирать".

василиса егоровна миронова из повести а. с. пушкина «капитанская дочка» очаровывает своей проворностью, искренностью, человечностью.

описание внешнего облика

она была женой коменданта белгородской крепости, причем ее социальный статус никак не отобразился на ней. женщина не была помпезной и напыщенной, скорее наоборот. будучи выходцем из народа, василиса егоровна была такой же, как и все: ходила в телогрейке, голову покрывала теплым платком. в разговоре она часто использовала пословицы, присказки и поговорки: одна из них — «прошу любить и жаловать».

старушка любила своего мужа, уважала его и почитала. несмотря на то, что даже в быту она обращалась к нему по имени-отчеству, комендантша иваном кузьмичом. она не различала служебные дела и дела , хозяйственные, что характеризует ее как сильную, волевую, мудрую жену.

трагедия семьи мироновых

другие качества женщины раскрываются после прихода в крепость пугачева. так, после ареста ивана кузьмича, комендантша демонстрирует невероятную смелость, отчаянность, благородство, самоотверженность, преданность и верность своему . она готова разделить с мужем последние минуты жизни. женщина до последнего боролась за правду, не хотела сдаваться, а потому не уезжала из крепости, твердо веря в то, что негоже на старости лет расставаться с милым мужем и искать смерти на чужбине. «вместе жить, вместе и умирать», — таковы были ее слова, которые, к сожалению, оказались пророческими для семьи мироновых.

объяснение:

ответ:

тема дружби та кохання, їх співвідношення і впливу на долю як одної людини, так і людства в цілому не переставала цікавити письменників протягом усього розвитку художньої літератури як мистецтва. по-новому цю проблему освітлено в xx столітті, в епоху катастроф, політичної нестабільності, коли починає формуватись нове відношення до загальнолюдських цінностей. письменники xx століття часто зображають дружбу та кохання як останню моральну категорію, що лишилась у зруйнованому світі.

в романах письменників «загубленого покоління» (до них належать і ремарк, і хемінгуей) ці поняття є тим необхідним началом, яке є герою залишитися живим. «загублене покоління» — це покоління, що пережило першу світову війну і лишилось духовно спустошеним. ці люди відмовляються від будь яких ідеологічних догм і шукають зміст свого існування в простих людських відносинах.

почуття ліктя товариша, що майже злилося з інстинктом самозбереження, проводить крізь війну душевно самотніх героїв роману ремарка «на західному фронті без змін»; воно ж визначає відносини героїв роману «три товариші».

герой хемінгуея у романі «прощавай, зброє» відрікся від військової служби, від того, що звичайно називають моральним обов’язком людини, відрікся заради відносин з коханою, і його позиція видається переконливою.

людина xx століття постійно стоїть перед очікуванням кінця світу, перед очікуванням власної смерті або смерті коханої істоти. кетрін, героїня роману «прощавай, зброє», помирає, як і пат в романі ремарка «три товариші». герой же втрачає почуття сенсу власного існування. в фіналі обох творів герой дивиться на мертве тіло, яке вже перестало бути тілом коханої жінки. в роман вплітаються підсвідомі роздуми автора про походження кохання, про його духовну сутність.

одна з основних особливостей літератури xx століття в її нерозривному зв’язку з явищами суспільного життя. роздуми про дружбу і кохання проходять на фоні соціально-політичних катаклізмів і, по суті, невіддільні від роздумів про долю людства в xx столітті.

у творчості франсуази саган тема дружби і кохання звичайно залишається у рамках приватного життя людини. письменниця часто зображає життя паризької богеми, до якої належить більшість її героїв.

ф.саган написала свій перший роман у 1953 році, і він тоді був сприйнятий як повне моральне падіння.

у художньому світі саган немає місця міцній і по-справжньому сильній людській прихильності: це почуття повинно загинути, ледве народившись. на зміну йому приходить інше — почуття розчарування і суму.

жиль лантьє губить єдине і справжнє кохання у своєму житті, піддавшись хибному почуттю власної гідності і бажанню бути незалежним. герої ф. саган відмовляються від відповідальності, і це призводить до катастрофи.

у романах хемінгуея і ремарка кохання отримує поразку під тиском тої сили, яка змітає людські долі і ламає людські відносини. у творах франсуази саган людина сама стає тою силою, яка руйнує відносини і рве зв’язки. ці дві художні традиції дуже повно характеризують особливості сучасного підходу до теми дружби та кохання, ілюструють два напрями у вивченні області почуттів.

объяснение: