Написать сочинение по рассказу главнокомандующая пушинка отвечая на вопросы: 1. чем рассказ поход на сказку, а чем не похож? 2. почему пушинка становиться главнокоманд.? 3. как автор относится к своей героине? 4. в каких словах это выражено?

Надеюсь, все понятно.

Спочатку Берман здавався усім художником невдахою. Він усім розказував, що невдовзі намалює свій найбільший шедевр, що зробить його відомим. Але це були лиш слова, і с кожним роком Берман ставав усе біднішим, а шедевр так і не з'явився. Впродовж твору ми саме так його і сприйма'ємо, як художника, що згодом стане повноцінним жебраком. Але у кінці твору ми бачимо, що його слова стали правдою і він нарешті намалював найзначимішу картину у його житті. Це був отой "останній листок", що врятував дівчині життя. Сам Берман пожертвував своїм життям (помер від пневмонії) заради дівчиська, що мріяло мати велике майбутнє

«Ніч перед боєм» — це розповідь про дідів. Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне.

Портретна деталь дідів («на вид ви такий, пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові») є протиставленням до непереможної сили людського духу. Образи дідів — «добрих річних духів» — є уособленням краси і величі українського народу. Письменник не зосереджується на розкритті їхніх характерів, бо його завдання — за до цих персонажів загострити в читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі.

"Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу" - постає перед нами старими, але досвідченими та мудрими чоловіками, котри були авторитетом для всіх молодих солдат.

Тому я вважаю, що вони хочь і були просто дідами, але були справжніми героями.

Объяснение: