Как актёр при чтении передаёт мягкость плавность невесомость танца бабушки акулины ивановной

Полліанна – 11-річна дівчинка, яку після смерті батьків забирає на виховання з «почуття боргу» рідна тітка. З атмосфери батьківської любові та глибокої віри в Бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. Але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому, що трапляється з нею в житті, спочатку дивує, а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. Вона переконана, що Господь ніколи не помиляється і не запізнюється. Книга дуже хороша, вона вчить добру і оптимізму. Полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати до підтримку оточуючих.

Мне нравятся сказки А. С. Пушкина не только потому, что они интересны и поучительны. Еще нравится, что написаны они прекрасными стихами.

«Сказка о рыбаке и рыбке» оказала на меня неизгладимое впечатление. В ней рассказывается о том, как бедный старик поймал золотую рыбку. Она была волшебная и могла исполнить любые желания. У старика была очень злая и жадная старуха. Он покорился её воле, ходил к морю и просил рыбку исполнить все её желания. Старуха всем была недовольна, ругала, обзывала старика. Он не испытывал к ней почтения, как бы высоко ни вознеслась она. Об этом свидетельствует его обращение к ней, когда она захотела стать царицей.

Только рыбка не захотела служить старухе и вернула ей землянку и разбитое корыто. Эта сказка научила меня быть щедрым человеком, никогда не скупиться и знать во всём меру.