Какие моральные уроки даёт нам омар хайям?

Розмова з найкращою подругою за філіжанкою кави у затишному кафе навпроти театру
Сонет

Питаєш ти, чи донкіхоти нам потрібні?
Ти знаєш, подруго, я вірю - так, авжеж.
"Сьогодні" наше на жахливий сон подібне -
Зло і Байдужість розрослись без меж...

"Мені!", "Моє!", "Для мене!", "Дай!", "Я хочу!" -
Звучать частіше ніж молитви і пісні.
Тому печальна туга серце точить:
Ну де ж мій Дон Кіхот на білому коні?

Романтик з поглядом рішучим і сміливим,
Ідеаліст, що вірить в правду і любов,
Із велетнями-вітряками він готовий
У бій відважно й благородно стати знов.

Мій лицар, що у грудях носить серце лева,
І у його очах я справжня королева...

Герой роману великого іспанського письменника М. Сервантеса де Сааведра (1547-1616) "Славний рицар Дон-Кіхот Ламанчський" (1605-1615). Бідний дворянин Дон-Кіхот, старий і самотній дивак, начитавшись старовинних рицарських романів, уявив себе мандрівним рицарем. Втративши здатність відрізняти дійсність від мрій, Дон-Кіхот весь час виступає в смішній і жалюгідній ролі: б'ється з вітряками, приймаючи їх за велетнів; заступається за злочинців, вважаючи їх невинно скривдженими, і т. ін. Дон-Кіхоту протиставляється його зброєносець Санчо Панса – хитрий товстун, для якого на першому місці в житті стоять матеріальні інтереси.
Дон-Кіхотами називають благородних фантазерів, відірваних від життя; людей, що вступають у боротьбу з справжнім чи уявним злом, але не враховують тверезо своїх сил, не відчувають, що боротьба їх не приносить користі, а викликає тільки насмішки.