35 ! письмо к норе из произведения г. ибсена "кукольный дом". / лист до нори з твору г. ібсена " ляльковий дім ". на любом языке.

Нора, я вважаю, що кожен твій вчинок є правильним та гідним великої похвали - з самого початку, в чистій любові до своєї родини і аж до самого завершення - становлення собою та вільною від "лялькового" життя. Не зважаючи на засудження тебе твоїм чоловіком, я хочу тобі сказати, що я пишаюся тобою. Заради великого кохання ты спромоглася підробити підпись свого батька та дістати кошти на лікування свого коханого, хоть знала, що це так просто з рук не зійде і була права, але саме цей гіркий період в житті показав справжню дійсність буття. Він похитнув вимріянний будиночок з тонкого картону та іграшкового життя, який тримався до цього лишь маленькою лялькою, під маскою якої весь цей час билось людське сердце. Знаєшь, Норо, я розумію як тобі іноді бувало важко прикидуватись радісною і одночасно дарувати любов своїй родині, коли тебе хвилювали думки про те, щоб виплатити борг, про те, щоб чоловік не подумав про тебе погано. Та все, що сталося, преведе тебе до кращої долі вільної особистості, а не ляльки в руках свого ж чоловіка. Ти маєш право бути незалежною, як має право на це кожна в світі людина, і ти є прикладом цього. Можливо, ти ніколи й не прочитаєш мого листа, але знай, що твоя щира любов та відданість - це те, що може не кожен.

Коли сонце розтопило чорний зернистий сніг і з брудної води випливли
накопичені за зиму відходи людського житла – старина, кістки, бите скло, – і в повітрі піднявся гармидер запахів, у якому найсильнішим був сирий і солодкий запах весняної землі, у двір вийшов Геня Піраплєтчиков. Його прізвище писалося так безглуздо, що з того часу, як він навчився читати, він відчув її як приниження.
Крім цього, у нього від народження не ладилося з ногами, і він ходив дивною, підскакуючою ходою.
Крім цього, у нього був завжди закладений ніс, і він дихав ротом. Губи сохнули, і їх доводилося часто облизувати.
Опріч цього, у нього не було батька. Батьків не було у половини хлопців. Але на відміну від інших Геня не міг сказати, що його батько загинув на війні: у нього батька не було взагалі. Все це, разом взяте, робило Геню дуже нещасною людиною.

Автор описывает дедушку с особой симпатий и уважением.

Лицо у дедушки доброе и уже старое, с усами и бородой. Он не высокого роста, но довольно крепкого телосложения.

Одет в рубаху, штаны, лапти и тулуп. На голове шапка-ушанка.

Дедушка Мазай - старый опытный охотник. Вдовец, у него есть внук. Фантазер и рассказчик. Умный и наблюдательный. Весёлый. Речь его и шутлива, и грубовато-ласкова. 

Он ведет довольно активный образ жизни: ухаживает за деревенькой, ходит на охоту, преодолевает большие расстояния бегом. Дед Мазай пронизан любовью ко всему живому. Человек, которому честь и доброе сердце не позволяют пользоваться бедой, пришедшей к зверькам.