Напишите отзыв по книжки грина "алые паруса„ можно кратко.

Алые паруса - чудесная история ! Артур Грей очень интересный персонаж , но достаточно сложный . Асоль милая девочка , которую не любили окружающие . Интересная история которая учит верить в сказку.

ответ:

: )

объяснение:

шотландський письменник і поет, автор всесвітньо відомих пригодницьких романів та повістей, найбільший представник ійського неоромантизмубіографіяроберт  стівенсон  народився 13 листопада 1850 року в единбурзі, в родині потомственого інженера, фахівця по маяках. при хрещенні отримав ім'яроберт льюїс  белфур. вчився спершу в единбурзької академії, потім - на юридичному факультеті едінбурзького університету, який він закінчив у 1875 році. у віці 18 років відмовився від слова белфур в своєму імені, а в словільюїс  змінив спосіб написання з lewis на louis (не міняючи вимови).багато подорожував, хоча з дитинства страждав на тяжку форму туберкульозу. з 1890 року жив на островах самоа.  перша  книга, «пентландское повстання», вийшла в 1866 році.  світову  славу письменникові приніс роман «острів скарбів» («treasure island» 1883, рос.  пер. 1886) - класичний зразок пригодницької літератури. потім пішли історико-пригодницькі романи «принц  отто» («prince otto» 1885, рос.  пер. 1886), «викрадений» («kidnapped» 1886, рос.  пер. 1901), «чорна  стріла» («the black arrow» 1888, рос. пер. 1889), "власник » (the master of ballantrae 1889, рос. пер. 1890), «катріона» («catriona» 1893, рос. пер. 1901), «сент-ів» (« st. ives », закінчений після смерті  стівенсона а. квіллером кучем 1897, рос. пер. 1898). всі ці романи відрізняються поєднанням захоплюючих авантюрних сюжетів, глибокого проникнення в історію і тонкої психологічної опрацювання персонажів. останній роман  стівенсона «уїр  гермістон» («weir of hermiston» 1896), який обіцяв стати його шедевром, залишився незакінченим.разом зі своїм пасинком  ллойдом  осборном  стівенсон  написав романи з сучасного життя «несусвітній багаж» («the wrong box »1889, рос. пер. 2004),« потерпілі корабельна аварія »(« the wrecker »1892, рос. пер. 1896, цей роман особливо цінував х.  борхес),« відплив »(« the ebb-tide »1894) .стівенсон  є автором кількох збірок оповідань: «нові  арабські ночі» («new arabian nights» 1882, рос. пер. 1901, тут вводиться популярний образ флорізеля,  принца богемського), «ще раз  нові  арабські ночі »(« more new arabian nights », у співавторстві з ф.  стівенсон, дружиною письменника, 1885),« веселі хлопці та інші історії »(« the merry men, and other tales », 1887),« вечірні розмови на острові »( «island night's entertainments» 1893, рос. пер. 1901).поряд з «островом скарбів» найбільшою популярністю серед творів  стівенсона користується психологічна повість «дивнаісторія доктора джекіла і містера  хайда» («the strange case of dr. jekyll and mr. hyde» 1886, рос.  пер. 1888).стівенсон  виступав також як поет (збірки «дитячий квітник віршів» 1885, «» 1890, в  росії  користується великою популярністю «вересовий мед» в перекладі с.  маршака), есеїст і публіцист.на російською мовою твори  стівенсона переводили к.  , в.  брюсов, і.  кашкін, к.  чуковський.  леонід борисовнаписав про нього роман «під прапором катріони».стівенсон  помер 3 грудня 1894 від інсульту на острові уполу в самоа.

Рассказывает он историю про Тришку, "удивительного человека", который придет, "когда наступят последние времена": 

"— А скажи Павлуша, — начал Федя, — что, у вас тоже в Шаламове было видать предвиденье-то небесное? 
— Как солнца-то не стало видно? Как же. 
— Чай, напугались и вы? 
— Да не мы одни. Барин-то наш, хоша и толковал нам напредки, что, дескать, будет вам предвиденье, а как затемнело, сам, говорят, так перетрусился, что на-поди. А на дворовой избе баба-стряпуха, так та, как только затемнело, слышь, взяла да ухватом все горшки перебила в печи: «Кому теперь есть, говорит, наступило светопрестановление» . Так шти и потекли. А у нас на деревне такие, брат, слухи ходили, что, мол, белые волки по земле побегут, людей есть будут, хищная птица полетит, а то и самого Тришку увидят. 
— Какого это Тришку? — спросил Костя. 
— А ты не знаешь? — с жаром подхватил Ильюша. — Ну, брат, откентелева же ты, что Тришки не знаешь? Сидни же у вас в деревне сидят, вот уж точно сидни! Тришка — эвто будет такой человек удивительный, который придет; а придет он, когда наступят последние времена. И будет он такой удивительный человек, что его и взять нельзя будет, и ничего ему сделать нельзя будет: такой уж будет удивительный человек. Захотят его, например, взять хрестьяне; выйдут на него с дубьем, оцепят его, но а он им глаза отведет — так отведет им глаза, что они же сами друг друга побьют. В острог его посадят, например, — он попросит водицы испить в ковшике: ему принесут ковшик, а он нырнет туда, да и поминай как звали. Цепи на него наденут, а он в ладошки затрепещется — они с него так и попадают. Ну, и будет ходить этот Тришка по селам да по городам; и будет этот Тришка, лукавый человек, соблазнять народ хрестиянский… ну, а сделать ему нельзя будет ничего… Уж такой он будет удивительный, лукавый человек. 
— Ну да, — продолжал Павел своим неторопливым голосом, — такой. Вот его-то и ждали у нас. Говорили старики, что вот, мол, как только предвиденье небесное зачнется, так Тришка и придет. Вот и зачалось предвиденье. Высыпал весь народ на улицу, в поле, ждет, что будет. А у нас, вы знаете, место видное, привольное. Смотрят — вдруг от слободки с горы идет какой-то человек, такой мудреный, голова такая удивительная… Все как крикнут: «Ой, Тришка идет! ой, Тришка идет! » — да кто куды! Староста наш в канаву залез; старостиха в подворотне застряла, благим матом кричит, свою же дверную собаку так запужала, что та с цепи долой, да через плетень, да в лес; а Кузькин отец, Дорофеич, вскочил в овес, присел, да и давай кричать перепелом: «Авось, мол, хоть птицу-то враг, душегубец Таково-то все переполошились!. . А человек-то это шел наш бочар, Вавила: жбан себе новый купил да на голову пустой жбан и надел... "