Анализ стихотворения ангел лермонтова по плану 15 «ангел» михаил лермонтов по небу полуночи ангел летел, и тихую песню он пел, и месяц, и звезды, и тучи толпой внимали той песне святой. он пел о блаженстве безгрешных духов под кущами райских садов, о боге великом он пел, и хвала его непритворна была. он душу младую в объятиях нес для мира печали и слез; и звук его песни в душе молодой остался — без слов, но живой. и долго на свете томилась она, желанием чудным полна, и звуков небес заменить не могли ей скучные песни земли. план: 1. автор и название стихотворения. 2. создания стихотворения / когда написано, по какому поводу, кому посвящено/. 3. тема, идея, основная мысль / о чем стихотворение /. цитаты из текста, выводы.

План

Історія створення твору

Тема і ідея вірша

Художньо-зображувальні засоби

Образ ліричного героя

Історія створення твору

Вірш «Ангел» було написано в 1831 році і воно стало одним з не багатьох ранніх творів, яке було опубліковано при житті автора у збірці 1840 року «Одеського альманаху». Хто б не проводив аналіз вірша «Ангел» Лермонтова – маститий літературознавець або студент філфаку – всі сходяться на думці, що воно було написано в пам’ять покійної матері – Марії Михайлівні та навіяна спогадами про колискової пісні, яку вона співала своєму синові. Адже цілком можливо, що воно — передчуття швидкої смерті батька, Юрія Петровича, який помер у жовтні 1831 року у віці 44 років, з яким Михайло дуже мало спілкувався, але, безсумнівно, сильно любив, адже батько був одним з небагатьох, хто дуже рано зрозумів, наскільки його обдарований син.

Тема і ідея вірша

У вірші, що складається з чотирьох куплетів, описаний політ ангела, який несе «душу младую», перед її народженням у цьому світі «печалі і сліз». Подорож супроводжується тихим ангельським співом, славящим безгрішні душі, рай і Бога, який чує і розуміє не тільки душа, але і місяць, і зірки, і хмари…». І ця пісня, яку людині неможливо висловити, залишається в принесеної на землю душі, постійно терзаючи його в земному існуванні нез’ясовним «бажанням дивним» знову її почути. Адже ангельська пісня — це музика небес, яку повсякденне життя затулити не в змозі: «І звуків небес замінити не могли/Їй нудні пісні землі». Розповідь про небесне польоті в обіймах ангела та опис випробувань, які чекають невинну душу, ділять вірш порівну.

 

Копеечный рецепт, от которого бросают курить все! Народное средство

Читать далее »

Художньо-зображувальні засоби

Як же вийшло створити такий мелодійний вірш, який нагадує пісня ангела і змушує зануритися в роздуми про вічне? Якщо звернути увагу на синтаксис, то видно, що всі строфи — це самостійні речення, пов’язані між собою, закінчуються крапкою. Для того щоб передати урочистість моменту перенесення душі з одного світу в інший, пісні ангела Лермонтов дає епітети «тиха» і «свята». Небесним «кущам райських садів» протиставлено земне існування людини, і для цього використані останні рядки другої строфи: «…і хвала/ його непритворна була». Ці рядки ніби змінюють настрій, торжество змінюється смутком і приреченістю за втраченою близькості до божественного. Розмір — трехстопный амфибрахий, в якому ударні склади, супроводжувані безударными, звучать дуже м’яко, надаючи плавність всьому тексту. У вірші «Ангел» Лермонтова аналізу необхідно піддати і звукову сторону, так як алітерація, ассонанс і підбір слів з переважаючими в них м’яких шиплячих і свистячих звуків передають відчуття повітря, рассекаемых крилами ангела.

Образ ліричного героя

Як і в більшості попередніх творів юного генія, у вірші «Ангел» простежується вплив західної літератури на його творчість, а саме вплив лірики Байрона. Почуття обраності, протиставлення себе навколишнього світу, самотність властиво всій ранній ліриці Лермонтова. А цей невеликий романтичний начерк став одним з перших, в якому поет намагається зрозуміти й пояснити, в першу чергу самому собі, чому він відчуває себе настільки самотнім і не зрозумілим серед оточуючих його людей. Туга за чогось неусвідомленого з того, що не можна побачити або почути, міцною ниткою зв’яже всі твори Михайла Юрійовича.

 

 

Это задание по литературе, ответы на вопросу по роману Даниеля Дефо «Робинзон Крузо».

1. Роман «Робинзон Крузо» был впервые опубликован в 1719 г.

2. Прототипом главного героя послужил шотландец Александр Селькирк, боцман судна «Cinque Ports», который провел на необитаемом острове около пяти лет

3. Герой особенно подробно останавливается на том, что отец учит его во всем искать золотую середину: быть не богатым и не бедным, средних взглядов и ничем не отличаться от большинства. Но, несмотря на советы отца, Крузо не такой. Его все время тянет путешествовать, посмотреть мир, вдохнуть запах бескрайнего моря

Объяснение:

1. Марк Твен – известный американский писатель.

Он автор литературных сочинений, написанных в разных жанрах, от сатиры, сказок и фантастики до вдумчивых повестей и публицистики.

2. Твену удивительно хорошо удавалось донести глубокие, серьёзные мысли в приключенческом произведении, что и выделяет его из целого ряда других писателей.3. Марк Твен – это не настоящее имя, а псевдоним американца Сэмюэля Лэнгхорна Клеменса. Имя Марк Твен походит от судоходного термина «mark twain». Этот термин означает минимальную глубину, где может пройти пароход. Плавая на корабле, писатель и придумал себе этот псевдоним.

4. Марк Твен – не единственный псевдоним, который использовал Сэмюэл Клеменс

5.Периодически он ставил под своими произведениями подписи «Рамблер», «сьер Луи де Конт» и «Сержант Фантом».