Слепой музыкант почему девочке не понравился петрусь

Первая встреча Петруся и Эвелины произошла,
когда они были совсем маленькими детьми. Сначала Эвелина не поняла, что мальчик
слепой, она просто видела в нем какую-то странность, но не понимала, в чем она. 

Когда Петрусь стал своими пальцами ощупывать ее
лицо, знакомясь с ней, девочка очень испугалась, накричала на него и убежала,
но, услышав, что Петрусь горько плачет, вернулась к нему и стала успокаивать
плачущего мальчика. Она все время говорила, что он какой-то странный, и тогда
Петрусь признался ей, что он слепой. Девочка обняла его и тоже заплакала, ей
было жаль несчастного ребенка.

Эвелина по развитию и восприятию мира была намного старше своих лет, она была мудрая и добрая. Только в ней одной, не считая маму и дядю Максима, Петр в свои детские и юношеские годы видел отраду и утешение. Ведь Эвелина была его первым и единственным другом. Их отношения очень чисты и гармоничны, со временем они только крепнут, потому что Эвелина всегда воспринимала боль Петра как свою собственную. Она понимала его и принимала всем своим сердцем. Семнадцатилетняя Эвелина не принимала ухаживаний других молодых людей, она вежливо и сдержанно объяснила им, что «у всякого человека своя дорога в жизни, а в серьезных делах нужно и рассуждать серьезно», и она сама заговорила с Петром о их дальнейшей счастливой жизни в браке, поясняя, что не собирается искать себе другой, «большой» жизни, ведь они много лет любят друг друга, и что нет смысла и искать «добра от добра». Именно Эвелина советует Петру профессионально учиться музыке и давать концерты, потому что у него есть необычайный талант и выдающиеся У тебя тоже будет своя работа. Если бы ты видел, если бы ты знал, что ты можешь сделать со всеми нами...»

Книга «Приключения Тома Сойера» вышлав 1876 году. Это повесть Марка Твена о приключениях двенадцатилетнего мальчика, живущего в небольшом американском городке. Действие романа происходит до событий Гражданской войны в США.

В приключениях, которые описаны в повести главный герой успевает влюбиться, стать свидетелем убийства и разоблачить убийцу, уйти из дома, стать пиратом, пожить на острове, заблудиться в пещере и выбраться из неё, а еще найти клад и поделиться им со своим другом Гекльберри Финном.

Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні уявлень щодо жанрово-стильових особливостей художньої прози В.Г. Короленка. На підставі поглибленого аналізу творчості письменника підтверджується думка про те, що він відкрив нові можливості художнього пізнання світу й людини. Доводиться, що синтез жанрових структур у творчості В.Г. Короленка відповідає найбільш характерним тенденціям літературного розвитку кінця ХІХ - початку ХХ століть, що його індивідуальна творча манера формувалася не лише у руслі розвитку традицій класичного реалізму, але й під впливом модерністських течій, зокрема, неоромантизму й імпресіонізму.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у практиці вузівського та шкільного викладання курсу російської літератури ХІХ - ХХ століття, у спецкурсах і спецсемінарах, присвячених творчості В.Г. Короленка, а також при підготовці навчальних посібників.

Апробація роботи. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Основні її положення викладені у доповідях на наукових конференціях, зокрема: VІІ Міжнародній науковій конференції «Гоголівські читання» (Полтава, 2004), VІІІ Міжнародній науковій конференції «Гоголівські читання» (Полтава, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики» (Горлівка, 2005), Кримській науковій конференції «Литература и русская глубинка» (Сімферополь, 2005), Всеукраїнській науковій конференції «Література в контексті культури» (Дніпропетровськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «VII Короленківські читання» (Полтава, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «VIII Короленківські читання» (Полтава, 2010), ІХ Міжнародному науковому симпозіумі «Русский вектор в мировой литературе: крымский контекст» (Саки-Євпаторія, 2010), а також на науково-практичних конференціях викладачів і студентів Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (2004-2006 рр.) і Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (2006-2009 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 12 публікаціях, у тому числі в 5 статтях, які опубліковані у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України.