Сравнить сказки "белоснежку" и "сказку о мёртвой царевне"

Семь богатырей. Мачеха трижды пытается убить падчерицу.М ачеха прикидывается нищенкой- один раз яблочком. Принц случайно находит Белоснежку. Жених, королевич Елисей, долго ищет царевну. Жестокий финал: мачеху убивают. Мачеха умирает от тоски, злости и зависти. Сказка написана в прозе. Написана в стихах, красивым литературным языком. В своей Сказке о мертвой царевне и о семи богатырях Пушкин почти ничего не выдумал — он использовал мотивы фольклора, главным образом русской сказки, записанной им в Михайловском со слов Арины Родионовны. Конец записи Пушкина таков: Мачеха ее приходит в лес под видом нищенки — собаки ходят на цепях и не подпускают ее. Она дарит царевне рубашку, которую та, надев, умирает. Братья хоронят ее в гробнице, натянутой золотыми цепями к двум соснам. Царевич влюбляется в ее труп, и так далее...Это широко известная сказка Волшебное зеркальце. Так например русские сказки в записях И.А.Худякова содержат сказку Падчерица-вариант Мертвой царевны. Разбойники-ее названные братья, хоронят ее в хрустальном гробу, привязанном серебряными цепями к дубу в лесу. И во всех вариантах — хрустальный гроб, чаще всего подвешенный на деревьях. В гробу — мертвая, но нетленная красавица: кажется, будто она спит.

Объясним значение слов и подберём к ним синонимы (близкие по значению слова):
БРОДИТ: медленно ходить, перемещаться в различных направлениях.
Синонимы: плестись, мотаться, болтаться, мыкаться, скитаться, брести.

СЕЙНЕР: морское судно для ловли рыбы кошельковым неводом.
Синонимы: судно.

БЕДА: бедствие, происшествие, несущее горе, вред.
Синонимы: несчастье, горе, напасть.

ЮНГА: молодой человек, который готовится стать матросом.
Синонимы: матрос.

ЛОТ: 1) измеритель глубины воды с судна; 2) товар под определенным номером, выставленный на аукционе.
Синонимы: 1) измеритель.

РЫБАК: человек, занимающийся ловлей рыбы.
Синонимы: удильщик, рыбник.

ОБИДНО: действие, вызывающее чувство досады.
Синонимы: досадно, неприятно.

У творчій майстерні письменника складається складний сюжетний задум, який включає наболілі питання сучасної моралі, філософії. Про задум роману «Злочин і покарання» у вересні 1865 року Достоєвський сповіщає редактора журналу «Російський вісник» М. Н. Каткова, повідомляючи його в листі повний план задуманого твору : «Дія сучасна, в нинішньому році. Молода людина, виключена із студентів університету, міщанин за походженням, і що живе в крайній бідності, по легковажності, по хиткості в поняттях, піддавшись деяким дивним »недокінченим» ідеям, які носяться в повітрі, наважився разом вийти з кепського свого становища. Він наважився убити одну стару, титульного радника, що дає гроші на відсотки». Майже місяць він проводить після вбивства до остаточної катастрофи. Ніяких підозр немає і не може бути. Тут-то і починається увесь психологічний процес злочину. Нерозв’язні питання встають перед вбивцею, несподівані почуття мучать його серце. Божия правда, земний закон бере своє, і він кінчає тим, що змушений сам на себе донести. Змушений, щоб, хоча загинути на каторзі, але повернутися знову до людей; почуття роз’єднаності з людством, яке він відчув після скоєння злочину, замучило його. Закон правди і людська природа узяли своє… Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою провину.

Объяснение: