Написать сочинение по стихотворению яны дубенской "мы разные" (50-60 слов)​

мы разные , но с виду похожи , у каждого разный характер . нету людей круче или хуже . надо уважать всех . в стихотворении Яны дубенской „мы все разные" она хочет рассказать и объяснить всем , что стоит любить,ценить всех , не потому что мы с виду похожи, а потому что мы разные люди у всех разные интересы . из за этого не надо ругаться

ответ:Д.Фонвизин как писатель эпохи Просвещения и философ верил в то, что наступает столетие господства разума, справедливости, добра и милосердия, когда все люди будут равны в своих правах, не будет угнетаемых и угнетенных. Он видел в невежестве, предрассудках и суевериях главную причину человеческих бедствий, а в образовании, чтении хороших книг, в свободе мысли — культурный и общественный прогресс. «Умного человека легко извинить можно, если он какого-нибудь качества ума и не имеет», - говорит Фонвизин устами Стародума. «[Воспитание] должно быть залогом благосостояния государства». «Я желал бы, чтобы … не забывалась главная цель всех знаний человеческих, благонравие».

Его поддерживает Правдин. «Надобно действительно, чтоб всякое состояние людей имело приличное себе воспитание»…

Следуя своим убеждениям, Д.И.Фонвизин предавал сатирическому изображению, осмеянию те явления и жизненные реалии, которые не подходили под определение «разумных». И свое предназначение писатель видел в том, чтобы создавать литературу, идейное содержание которой служило бы воспитанием его современников в духе разума, вело бы их дорогами добра. Особенно большое внимание он уделял драматургии, театру, потому что театр был особенно любим народом, он давал возможность обращаться к сердцам и умам самых широких народных масс, пропагандировать среди них новые идеи. Своей верой в торжество разума Д.И.Фонвизин внес неоценимый вклад в развитие идей просвещения, гуманизма, в общественный прогресс. (198 слов)

Нас часто запитують "Що таке щастя?" або "Чи щасливий ти?". Ці питання змушують задуматися над тим, що дійсно є щастя.

В сучасному світі люди змінили свої пріоритети й для них важливими є матеріальні цінності. Хтось радіє новенькому телефону, а хтось поїздці за кордон. Ця людина щаслива лише тому що в неї є гроші та тому вона може дозволити собі робити все що вона хоче. Та якщо ці гроші зникнуть? Що тоді? Адже нічого не залишиться. Тому потрібно саме в цей момент зупинитися і задуматися. Чи буде тобі чому радіти? Завжди потрібно пам'ятати, що щастя і справді не в грошах. А в щирих людських відносинах, у відвертих почуттях, та нарешті в простих радощах життя.

Якщо в тебе є батьки, сім'я, друзі, ти повністю здорова людина, можеш вільно рухатися, чуєш, бачиш, то ти один із самих щасливих людей. А ще в тебе є дім, в який ти з радістю повертаєшся кожен день, школа, яка навчає важливим речам. У мільйонів людей навіть цього немає. Подумати тільки, діти в інших країнах живуть на вулиці, не мають модних гаджетів, сучасного, стильного одягу та нормальних шкіл. А у нас все це є, та ми нічого не цінуємо. Скаржимося на життя, на долю, на всіх крім самих себе. Але наше щастя в наших руках. Потрібно вчитися радіти маленьким речам і задовольнятися тим що маємо.

Для мене справжнє щастя, це коли живі й здорові мама з татом. Мене оточує любляча сім'я. Я твердо знаю, що закінчивши школу зможу вступити до університету та вивчитися на того кого захочу. І згодом зможу працювати в цікавій і важливій галузі. Щастя, це те, чим ти можеш поділитися з іншими і його не стане менше. Навіть навпаки! Даруючи радість іншим ти збільшуєш свою. Адже так просто посміхнутися незнайомій людині, до старенькій бабусі перейти вулицю, поступитися місцем в громадському транспорті. Кожен день ми самі можемо змінювати свій настрій і настрій навколишніх. І це дійсно щастя, коли ти розумієш що зміг викликати радість.

Отже, щастя для кожного своє. Більш того, для людей різного віку воно відрізняється. З роками стає зрозумілим, що духовність важливіша за матеріальні речі. Щастя - невіддільна (частина/ознака) частина нашого життя. Це те, без чого ми не можемо існувати. Не треба створювати проблем із нічого. Беріть приклад з маленьких дітей. Вони вміють радіти навіть самим крихітним речам. Ви бачили як вони щиро посміхаються? Це сама мила і щаслива посмішка. Тож іноді потрібно почувати себе дітьми - просто зупинитися, широко усміхнулася і промовити: "Я щасливий!"

Источник: Твір роздум на тему Щастя