Какова художественная функция пейзажа в пьесе "бесприданница"? ​

В 2015 году наш народ отмечает 70-летие Победы в Великой Отечественной войне. Это событие, конечно, очень радостное. Но вместе с радостью мы испытываем 9 мая и горькие чувства: боль, сожаление, грусть. Много страданий пережили люди в годы войны. Многие теряли своих близких, получали увечия, лишались крова, голод, страх и ужас детей, оставшихся без родителей. Вся страна, не щадя себя, прилагала усилия для Победы. Так была она желанна…

Эти чувства сохраняет и передает, прежде всего, поэзия.

Несмотря на то, что, казалось бы, на войне не до искусства, без него человеку ни на фронте, ни в тылу было не прожить, и поэзия была самым популярным жанром.

Когда закончится это сраженье

И, если ты доживёшь до рассвета,

Тебе станет ясно, что запах победы

Такой же едкий, как дым пораженья.

Ожидание победы рождало многие стихи, песни. На фронтах Великой Отечественной погибли  многие поэты. Одни упали в снег или выжженную полынь, не выпуская из руки автомата или пистолета, другие сгорели в самолёте, третьи умерли на эшафоте в фашистских застенках, четвёртых расстреляли во время оккупации, пятые умерли от ран после войны, как Семен Гудзенко.

Более полувека отделяет нас от времен Великой Отечественной войны. Все меньше остается среди нас ветеранов, которые могут как очевидцы и участники рассказать о том, чем война была для нашей страны. Может быть, через много лет люди почти не будут вспоминать об этой войне. К сожалению, Великая Отечественная война не была войной последней.

Поэтому переживания, связанные с войной, понятны нам и сейчас.

Люди не могут привыкнуть к смерти, к голоду, к потере близких людей, к тревоге за судьбы своих детей и своей страны.

Люди, сражавшиеся на поле боя, были, несомненно, отважными и сильными. Разрушить фашистскую Германию не удалось ни одной стране мира, кроме СССР. Главными факторами победы стали народное единство, упорство защитников Родины и, конечно же, тыловики.  

Тыл - это самое тяжелое место в годы войны. Работали все, от мала до велика. Миллионы школьников работали так же, как и взрослые люди. Еды не хватало, работали по 15 часов в сутки, да и условия жизни в военную пору были не ахти. Но, не смотря на все невзгоды, советский тыл был монолитным и прочным на протяжении всей войны. Он обеспечил Вооруженные Силы всем необходимым для полного разгрома германского агрессора и завоевания великой Победы.

Страна пришла к победе на последнем дыхании, разоренной,

обезлюдевшей - почти полностью были скошены целые поколения. Тысячи сел были сожжены дотла, сотни городов превращены в руины. Великая - действительно великая, определившая судьбу страны и мира, - Победа была нестерпимо горькой.

Наша страна потеряла около 26,6 млн человек. Уничтожили фашизм и не дали Гитлеру завоевать весь мир. Это Великая Победа - еще раз доказала, что Россия - страна, которая может все!  

Память! В ней никогда не должно стереться все то, что принес с собой проклятый фашизм. Никогда! Мы расплатились с той войной огромной, страшной ценой через кромешный ад. Светом нашей любви, скорби нашей пусть озарятся имена павших лет с той победной поры, с того последнего военного дня, но не тускнеет от времени память о подвигах героев.

Сегодня мы обращаем слова благодарности и чтим память тех, кому мы обязаны счастьем жить на Земле, тех, кто отстоял наши жизни на полях войны.

Вспомним всех поименно, горем вспомним своим.

Это нужно – не мертвым! Это надо живым!

Для меня и моей семьи Победа – праздник священный, наполненный невероятной гордостью за свою Родину, народ, за своего прадеда. Память об этом я буду передавать и следующим поколениям.

Объяснение:

Ось вони:

Традиційно, з покоління в покоління, наші рідні працелюбні. І на роботі, і вдома докладають чимало зусиль для безбідного життя. Цікаво, що, крім іншого предки чоловіки були ще й пасічниками та садоводами - це, так би мовити, хобі.

Характерною для членів нашої родини була і є велика любов до Батьківщини.

До тим, хто її потребує:

. хворим

. пораненим під час протистояння на Майдані, та під час воєнних подій, іншим.

Любов до тварин, які завжди присутні в нашому житті. Це в основному собаки і котики, з якими ми дружимо, доглядаємо їх. 

До традицій моєї сім`ї належать також переваги натуральних продуктів харчувакння. Для цього обробляємо земельні ділянки; тримаємо тісний зв`язок з селянами, завдяки чому дістаємо натуральні молочні продукти, яйця, та інше.

Висновок: сімейні традиції мають велике значення для людини. Завдяки добрим традиціям члени сім`ї передають прийдешнім поколінням такі чудові риси як доброта, працелюбність, патріотизм, вміння співчувати. Малеча, вихована в такій обстановці, стане достойними людьми.

Сімейні традиції в сім'ї пожвавлюють побут, роблять його більш насиченим, цікавішим, створюють приємні спогади. Традиції сприяють активній взаємодії між членами сім'ї, а значить, їх постійного спілкування, згуртування, зміцнення взаємин. Традиції допомагають дому стати надійним укриттям, тихою гаванню, де тепло, світло і безпечно. Для дитини вони корисні тим, що надають їй впевненість, дозволяють відчути якусь стабільність життєвого укладу, вчать позитивніше оцінювати навколишній світ.Однак для того, щоб традиції не згасали, потрібно докладати чимало зусиль. Постійність - справа не проста, але якщо кожен член сім'ї розуміє глибоке значення якихось нехай навіть чисто символічних спільних ритуалів, підтримувати дотримання традицій буде легше. Якщо у вас є діти, залучайте їх в спільну діяльність з ранніх років, пояснюйте їм її зміст, і не бійтеся, що вони не відразу зрозуміють вас. В першу чергу, самі не будьте зневажливими до традицій, поважайте їх, щоб ваші діти бачили, як ви серйозно до них ставитеся, і в майбутньому несли їх у свої сім'ї.Сімейної традицією можна назвати ті порядки і звичаї, які переходять в одному сімействі від одного покоління до іншого. Саме сімейними цінностями і традиціями , звичками відрізняються наші сім’ї . Адже у кожного вони свої. Наприклад , серед традицій моєї родини, є такі, як спільна ліплення пельменів на Новий Рік. Свята всі відзначають по-різному , але в нашій сім’ї кожен рік все виглядає приблизно однаково. Ми всі разом ліпимо пельмені , відзначаємо Новий рік , дивимося телевізор. І хоч ніхто з нас вже не вірить у Діда Мороза , ми даруємо один одному подарунки , і кладемо їх під ялинку. Мені подобається те , що ми не тільки дотримуємося ці сімейні традиції , але і отримуємо від цього задоволення , навіть дорослі. І подібних традицій в нашій сім’ї багато. Наприклад , ми робимо генеральне прибирання щосуботи. У кожного члена сім’ї своя обов’язок – витерти пил , підмести або помити підлоги . Увечері , закінчивши загальні праці , ми любимо сидіти всією сім’єю і дивитися небудь цікаве по телевізору. І це теж одна з наших сімейних традицій .  Коли я створю свій власний осередок суспільства , мені б дуже хотілося перенести в неї всі ті сімейні традиції , яким я слідував з раннього дитинства. Я хочу , щоб і мої діти і онуки також слідували їм . Сімейні традиції – це величезна і важлива цінність кожної родини.