Является ли обломов автобиографичным произведением?

Нет.Это одна из трилогий романов Гончарова

По этому сочинению у меня пять, но переделайте его, и вставьте цитаты из текста, мне сделали замечание

1. Понравилась ли вам повесть М. Горького «Детство»? Почему автор назвал её

«Детство», хотя ранее предполагал назвать её «Бабушка»? Как сложились

отношения Алеши с окружающими людьми в доме Кашириных?

1. Да, мне понравилась, были и интересные моменты, и грустные, и сложно

эмоциональные, что является только плюсом для такой длинной повести.

2. Потому что автор в итоге решил увеличить повесть, и теперь про бабушку

говорилось гораздо меньше и она не является главным героем, но

второстепенным.

3. Алеша видел в этом доме только разруху, и ненависть жильцов друг к другу, и

жестокость деда. Но мальчик не унывал, он находил любовь и поддержку от Бога

во время молитвы, это ему очень эмоционально находится в доме деда.

Единственным человеком которого Алеша сильно любил в этом доме, была

Бабушка, она совсем не похожа характером на деда,можно сказать его полная

противоположность, она его любила, защищала, и всегда его поддерживала.

2. Опишите портреты бабушки и деда. Что нравилось Алеше в каждом из них?

Дед был суровый, постоянно всех бил, Алеша его не любил, но при этом был им очень

заинтересован. Бабушка же совсем другая, в отличии от деда она была невероятно

доброй, ласковой, и отдавала последнее тому кто отвечал ей взаимной любовью, она

хорошая мать и бабушка, которая заботится и любит своих детей и внуков. Также бабушка

отличалась от деда смелостью, твердым характером, и настойчивостью. Ведь она сама,

без чей либо из пылающего сарая жеребенка, обожгла руки, но знала, что

этот жеребенок может ее семье с деньгами. Пыталась сама потушить пожар, хоть

и с лишним весом это сделать довольно трудно.

Как я уже говорила, Алеше практически ничего не нравилось в деде, но возможно зная

что это родная кровь, я думаю его к нему тянуло. К бабушке Алеша очень хорошо

относился, потому что она всегда шла против деда, ради защиты внука.

Вальтер Скотт (1771 – 1832) увійшов в історію літератури як творець жанру історичного роману. Вальтер Скотт народився в 1771 р в Единбурзі, в Шотландії, яка вже перестала бути до цього часу самостійною державою, належав до старовинного, але збіднілого дворянського роду. Здобувши вищу юридичну освіту, став працювати адвокатом, багато роз’їжджав по Шотландії. З дитинства цікавився народною старовиною і історією. Після восьми років юридичної практики з 1800 р. стає професійним літератором, а два роки по тому випускає два томи фольклорного збірника “Пісні шотландської кордону”. Дебютував як поет циклом поем на історичні теми ( “Марміон”, “Діва озера”, “Рокба” і ін.), які принесли йому популярність. У 1813 р Скотту було навіть дано звання поета-лауреата, але він від нього відмовився. У середині 1810-х рр. Скотт залишає поезію і звертається до жанру роману, відчувши, що сама форма романтичної поеми занадто вузька для висвітлення історичного матеріалу. Працював в подальшому з великою інтенсивністю, опублікував близько 30 романів, які принесли йому світову славу («Веверлі», «Гай Маннерінг» , «Единбурзька в’язниця», “Айвенго“, «Шотландські пуритани», «Ламермурська наречена», «Роб Рой», «Монастир» та ін.). Протягом останніх десятиліть він провів у своєму замку в Абботсфорд, який перетворив на своєрідний музей, збираючи в ньому різного роду історичні документи, зразки меблів, одягу, зброї. Вальтер Скотт по праву вважається творцем історичного роману на Заході. Він творив у перехідну історичну епоху, коли помітно зріс в середовищі романтиків інтерес до минулого. Звертаючись до історії, Скотт прагнув вловити її глибинні тенденції, що дозволяють краще зрозуміти сучасну йому дійсність. Скотт бачив в історії рух, боротьбу, нездоланну перемогу прогресивних сил. Наприклад, король, який прагне до сильної централізованої влади, і прихильні до нього городяни і селяни беруть гору над феодальною реакцією (в романі “Айвенго”). Скотта цікавили не тільки історичні герої, королі, полководці, але і поведінка мас, які творять історію. Йому був притаманний історизм, включення окремої особистості в широкий історичний потік, зв’язок її долі з суспільством в цілому. У центрі його романів нерідко знаходився романтичний герой, розгорталася любовна лінія ( “Айвенго”, “Веверлі”, “Пуритани”). Але особливо цікаве і багате опинявся історичне тло, точно виписані реалії побуту, картини звичаїв. З точки зору тематики та проблематики романи Вальтера Скотта утворюють три головних цикли: шотландський, середньовічний і цикл, присвячений англійській революції XVII ст. В. Скотт створив багатоплановий гостросюжетний роман, з безліччю дійових осіб, що представляють різні соціальні групи У ньому зображені реальні історичні постаті (Річард Левове Серце, Людовік XI, принц Карл Стюарт і ін.) і вигадані персонажі, а події історичні поєднуються з епізодами і сценами приватного життя. Достовірності його романам надають описи обстановки, одягу, багатого і барвистого “історичного колориту”. Реалізм з’єднується у Вальтера Скотта з романтичним початком, який проявляється в інтересі до середньовіччя, до патріархальних форм життя.

Объяснение: