Сенкани до твору аля в країні недоландії

Із давніх давен постає

Питання людства: «Хто ми є?»

І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»

Про все це в 1 міфах ми вчимо:

Як із хаосу виник світ,

І як людський почався рід.

Існує версія стара

У єгиптян про бога 2 Ра ,

А у слов’ян же 3 Сварог -

Створив весь світ і весь народ.

Індійці ж всі, святі і грішні,

Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну

Несуть подяки словеса

За землю, й воду, й небеса.

Та добре знаємо ми з вами,

Що предка нашого 4 Адама

Господь з ребра свого створив,

До раю двері всі відкрив,

Але Адам в нім не зумів

Робити те, що Бог велів,

Віддав спокусі перевагу

Й від Бога відвернув увагу.

Отак один-єдиний вибір

До пекла й раю робить вимір.

Цікаві міфи нам античні:

Боги й герої симпатичні

З дитинства нам усім знайомі,

Їх добре знають в кожнім домі:

Зірки, планети, і квітки,

Картини, статуї, книжки —

Хто в їхніх назвах не впізна

Богів античних імена?

І знов читають залюбки

Усі: й дорослі, й малюки, —

Як щастя прагнув для людей

Титан могутній 5 Прометей ,

Як людям зменшив він страждання,

І шлях відкрив їм до пізнання

Тираноборець нескорений —

Це приклад для людей священний

Найблагородніших ідей

Й самопожертви для людей.

То ж не згасімо той вогонь

Байдужим холодом долонь!

Та звивисті людські дороги,

І запорука перемоги —

Долати безліч перешкод,

Аби радів тому народ.

І подвиги усі 6 Геракла

(Аби лиш воля не зачахла

В душі людини назовсім) —

То приклад кращий нам усім!

А ще читаєм залюбки

Кумедні і смішні 7 байки —

Цікаві всі оті історії

Створив у формі 8 алегорії

Давним-давно мудрець

9 Езоп

Зашифрував мораль у ній він, щоб

У розповідках розважати,

Але водночас і повчати.

Він вчинки всі нещирі, ниці

Нам викрив в образі 10 Лисиці

І в легковажної 11 Цикади

Впізнаємо людські ми вади,

А Хліборобовії діти

Навчать, як в злагоді нам жити.

А потім в байці знову й знову

Звучить для нас Езопа мова,

І в алегорії тій самій

Напише Федр, а потім Бабрій.

(Причому вперше 12  Федр напише

Свої байки у формі вірша.)

І вже немов окрема сцена

Байка встає у 13 Лафонтена .

У ній і Леви, і Вовки

Себе картають залюбки.

Та їх провина лиш зросла

Для кари бідного 14 Осла ,

І розсудити все тверезо

Нам до антитеза ,

Якою автор скористався,

Бо в байці тій він намагався,

Аби виразніші були

Оті прості й слабкі Осли,

Й могутні Леви, й всі чумні.

(Та хворі всі вони чи ні?)

Привабливо Езопа мова

Звучить у дідуся 16 Крилова .

У тих байках сумне життя

В нас викликає співчуття,

І хочеться, щоб грубий 17 Вовк

На всі віки зовсім замовк,

І бідолашного Ягняти

Не смів щоб більше він чіпати!

І щоби байка так впливала,

Що на землі б гріхів не стало,

Й полікували б наші вади

Всі мудрі байкарів поради!

Ще насолоду від читання

І 18  Чехова оповідання

Дарують кожному із нас,

Бо розповів він без прикрас,

Чому міняв в розмові тон

Городовик- 19 Хамелеон ,

І як принизився 20 Тонкий,

Дізнавшися, що чин — Товстий.

І гумор весь той делікатний

Для слуху нашого принадний,

З усім ми згодні, та хіба

Так легко вичавить раба,

Який живе в душі людській

Й несе свою печать на ній,

Доки прийде різдвяне чудо

І все на краще змінить всюди…

У все це 21 Діккенс вірив свято

І написав про це багато,

Натомість ми читати в змозі

Його « 22 Різдвяну пісню в прозі»,

І зовсім нам всім не байдуже,

Що станеться з героєм 23 Скруджем .

Ми раді, що 24 Ебенезер

Душею ще не зовсім вмер.

Ось так на нас усіх впливає

І душу, й розум розвиває

Художній твір і його автор.

То ж варто нам читати? Варто!

Это был обычный летний день. Солнце слепило наши глазки. Марина была необыкновенный ребенок, вместо того, чтобы гулять, она пошла в библиотеку. Владислава Сергеевна - библиотекарь. Она быстро нашла интересную книгу для девочки. Но предупредила, что нельзя представлять то, что читаешь. Марина улыбнулась и убежала.
Вернувшись домой, она сразу села читать. К сожалению, она забыла о предупреждении и начала все представлять. Сказка имела название "Золушка". Попав в сказку, девочка сразу вспомнила о словах библиотекаря. Марина сидела и плакала, но тут явилась ее крестная мать - фея. И сказала : "Не плачь, Марина, тебе только нужно пережить всю сказку и ты вернешься домой." Девочку это немного успокоило, она пыталась выполнять все злой мачехи. 
И вот, наконец-то конец - бал. Марина танцевала с принцем, часы бьют двенадцатый час. Девочка убежала. Переступив порог дома, она вернулась в свою квартиру. 
Марина взяла книгу и сразу же отнесла ее обратно. 
Ей надолго запомнился этот день.